Hemispheres - Katie Noonan, Stephen Magnusson, Zac Hurren

There are no mysteries that have beyond the boundaries

That you and I contain and reach together

Day and day there are no themes together that we do not explain

And animate and act upon

But we must live it out too close to see the shape

We have no time to mark the way

The sharp sun scratches into afternoon

And knows tomorrow is already gone

Though sharp sun scratches into afternoon

Tomorrow’s life and plight have been begun

We ache to make forever hold our mark and all around the land

That we have held is moving in the glare

Our sight is spoiled oh hold me, my best crafts can only speak

The city garbage-tips of what I seek

But this embrace that all are simply at

Is plan and planet ringed about with light

The sharp sun scratches into afternoon

And knows tomorrow is already gone

Though sharp sun scratches into afternoon

Tomorrow’s life and plight have been begun

Man on a barque around the hemisphere or shuffling molecules

Or past the moon is home at last

Is truly humbly one notated among seasons of the year

Is not outside the mystery

But here, the operative, the tool

Let us begin with miracles

The sharp sun scratches into afternoon

And knows tomorrow is already gone

Before the sharp sun scratches afternoon

And our quick metals are all gone

Немає таємниць, які виходять за межі

Що ми з вами втримуємо й досягаємо разом

День і день не існує разом тем, які б ми не пояснювали

І оживляйте та діяйте

Але ми повинні прожити це занадто близько, щоб побачити форму

У нас не часу позначити дорогу

Різке сонце дряпає до полудня

І знає, що завтра вже немає

Хоч різке сонце дряпає до полудня

Завтрашнє життя і біда почалися

Ми прагнемо назавжди зберегти свій слід і всю землю

Те, що ми тримали, рухається в блиску

Наш зір зіпсований, тримай мене, мої найкращі ремесла можуть лише говорити

Міське сміття – поради щодо того, що я шукаю

Але ці обійми, в яких усі просто перебувають

План і планета оточена світлом

Різке сонце дряпає до полудня

І знає, що завтра вже немає

Хоч різке сонце дряпає до полудня

Завтрашнє життя і біда почалися

Людина на барці навколо півкулі або тасує молекули

Або за місяць нарешті додому

Воістину скромно відзначений серед пір року

Це не за межами таємниці

Але тут оперативник, інструмент

Почнемо з чудес

Різке сонце дряпає до полудня

І знає, що завтра вже немає

Перед різким сонцем дряпає вдень

І наші швидкі метали всі зникли