A Dama do Apocalipse - Cesar Camargo Mariano, Nathan Marques, Wilson Gomes

Branco por cima e o negro de um sorriso herói

Trancam-me a mente e eu nego o quanto a dor destrói

Rasgam-me o sonho e o mal me põe na vida

E a vida me faz sem medo

Nos diademas, pragas, anjos de néon

Nos holocaustos, trompas, flechas, megatrons

Rasgam-me a terra e o fogo traz a vida

E a vida não traz segredo

Fecha-se o ar e o sol se nega, nega-se o pão e a paz

E o amor me cega

Sete rajadas correm, somem

E uma mulher

Se entrega e se impõe ardente

Constante, serpente, vulgar

Rasga-se o sonho e o corpo sente a dor crescer

Abre-se a mente e o cego vê a luz nascer

Trava-se a guerra e o fogo faz a vida

Білий зверху і чорний усмішки героя

Вони замикають мене в голові, і я заперечую, скільки болю руйнує

Сон розриває мене, а зло вміщує мене в життя

І життя робить мене без страху

В діадемах, чумах, неонових янголях

У голокостах роги, стріли, мегатрони

Вони рвуть мою землю, і вогонь дає життя

І життя не несе таємниць

Повітря закрите і сонце заперечує, хліб і мир відмовляються

І сліпе кохання

Сім поривів біжать, зникають

Є жінка

Здається і палко нав’язується

постійний, зміїний, вульгарний

Сон розривається, і тіло відчуває, як біль наростає

Розум відкривається, і сліпий бачить, як сходить світло

Війна ведеться, а вогонь творить життя