Morning Star - ELIS

Temptation:

My mass grows endlessly

Beauty there is to see

But I’m abused, there is no clarity

Defaced what I might be

Defined the grace in me

The sleeping beast throws shadows towards me

Aeon:

The untaught world in silence sleeps

While night and day embrace so deep

Between the line of dawn and dark

Embedded -- a threat waiting for a spark

Fate:

The tears I cry are endlessly

The sorrow I saw burns so eternally

They call on me, no mercy though

For there’s no remorse for the fallen ones

Temptation:

There’s no light in me

The chance to be

If you reach out and want to see

Morning star:

I rise and shine, whatever comes

Guiding the way through the light of dawn

The darkness I dispel

Who’s willing to awake and see

Will be led to infinity

Aeon:

Years melt away, the mother creeps

Though they seem to be in untroubled sleep

The darkness' sheet drowns a tender weep

Doom crawls up drawn by the storm gathering

Fate:

The sleeping beast fastens it’s beat

And destiny loosens the iron leash

Just one more surge and he’ll break free

But I take my course to eternity

Morning star:

I rise and shine, whatever comes

Guiding the way through the light of dawn

The morning star outshines the pain

Gleaming in eternal holy flames

The darkness I dispel, who’s willing

To awake and see

Will be lead to infinity

Спокуса:

Моя маса зростає нескінченно

Краса є на бачити

Але мене ображають, немає ясності

Зіпсував, ким я міг бути

Визначила в мені благодать

Сплячий звір кидає на мене тіні

еон:

Ненавчений світ у тиші спить

Поки день і ніч обіймаються так глибоко

Між лінією світанку й темряви

Вбудований — загроза, що чекає іскри

доля:

Сльози, які я плачу, нескінченні

Смуток, який я бачив, горить так вічно

Вони кличуть до мене, але без пощади

Бо немає докорів сумління за загиблих

Спокуса:

У мені немає світла

Шанс бути

Якщо ви простягнете руку й хочете подивитися

Ранкова зірка:

Я встаю й сяю, що б не сталося

Прокладаючи шлях крізь світло світанку

Темряву, яку я розвію

Хто хоче прокинутися й побачити

Буде вести до нескінченності

еон:

Роки тануть, мати повзе

Хоча, здається, вони перебувають в безтурботному сні

Лист темряви заглушає ніжний плач

Дум повзе вгору, притягнутий грозою

доля:

Сплячий звір пристібає його

І доля розв’язує залізний повідець

Ще один сплеск, і він вирветься на волю

Але я іду у вічність

Ранкова зірка:

Я встаю й сяю, що б не сталося

Прокладаючи шлях крізь світло світанку

Ранкова зірка затьмарює біль

Блищить у вічному святому вогні

Темряву я розвію, хто хоче

Щоб прокинутися і побачити

Приведе до нескінченності