Качели - Елена Ваенга

Кто был из нас не прав — уже не важно.

Но я теряю тебя, мне страшно…

Который день подряд метут метели…

Качали нас с тобой качели.

Качали нас с тобой качели.

Я помню этот парк и эти листья,

И вкус дождя на губах и счастья.

И мы успели тогда, и мы посмели…

Качали нас с тобой качели.

Качали нас с тобой качели.

Я так просила тебя: «Попозже»…

Но отпускать и любить, так сложно…

Мы встретимся с тобой теперь в апреле.

И пусть качают нас качели.

И пусть качают нас качели.

Хто був із нас не прав — уже не важно.

Але я втрачаю тебе, мені страшно…

Котрий день поспіль мітуть хуртовини.

Качали нас з тобою гойдалки.

Качали нас з тобою гойдалки.

Я пам'ятаю цей парк і це листя,

І смак дощу на губах і щастя.

І ми встигли тоді, і ми посміли…

Качали нас з тобою гойдалки.

Качали нас з тобою гойдалки.

Я так просила тебе: «Пізніше»…

Але відпускати і любити, так складно…

Ми зустрінемося з тобою тепер у квітні.

І нехай гойдають нас гойдалки.

І нехай гойдають нас гойдалки.