Янко - Елена Есенина

Мне до неба не достать, высоко;

Дотянется ниткой белой до обеда, не беда.

Мне отсюда невидать — невидать, не коротать

Ночи черны, смоляные города.

Припев:

Крикни громко, чтоб услышали, Янко!

Лето настало!

Вот оно, Янко!

Над вершинами, над крышами, Янко —

Лето колдует нам улыбаясь!

Голубки милуются, значит: точно сбудется

Все, о чем поведал ты мне — босоногий.

Будет теплой зимушка дочка Серафимушка.

Будет мир на всей планете, если с Богом!

Припев:

Крикни громко, чтоб услышали, Янко!

Лето настало!

Вот оно, Янко!

Над вершинами, над крышами, Янко —

Лето колдует нам улыбаясь!

Крикни громко, чтоб услышали, Янко!

Лето настало!

Вот оно, Янко!

Над вершинами, над крышами, Янко —

Лето колдует нам улыбаясь!

Музыка и слова — Е.Есенина.

Аранжировка и сведение — Д.Дудченко.

Август, 2016.

Мені до неба не дістати, високо;

Дотягнеться ниткою білою до обіду, не біда.

Мені звідси небачити — небачити, не коротати

Вночі чорні, смоляні міста.

Приспів:

Крикни голосно, щоби почули, Янко!

Літо настало!

Ось воно, Янко!

Над вершинами, над дахами, Янко —

Літо чаклує нам усміхаючись!

Голубки милуються, значить: точно збудеться

Все, про що повідав ти мені босоногий.

Буде теплою дочка зима Серафимушка.

Буде світ на всій планеті, якщо з Богом!

Приспів:

Крикни голосно, щоби почули, Янко!

Літо настало!

Ось воно, Янко!

Над вершинами, над дахами, Янко —

Літо чаклує нам усміхаючись!

Крикни голосно, щоби почули, Янко!

Літо настало!

Ось воно, Янко!

Над вершинами, над дахами, Янко —

Літо чаклує нам усміхаючись!

Музика та слова — Є.Єсеніна.

Аранжування та зведення — Д.Дудченко.

Серпень 2016 року.