Na Areia - Elba Ramalho

Tenho andado tão serena

Sinto bem meus pés no chão

Trago o sol nos meus cabelos

E o luar nas minhas mãos

Já não tenho tanta pressa

Sinto o tempo me dizer

Passa o rio e a vida é essa

Vejo o dia amanhecer

Eu me deixo amanhecer

Tenho andado tão serena

O vermelho me atravessa

Qualquer brisa me desperta

Já não ando tão depressa

Tenho sede de sorrisos

Me refaço nos abraços

Sei que a luz que rege os astros

Pela imensidão do espaço

Também vai guiar meus passos

Deixo a hora lá fora

Que eu não vou ligar

Deixo o samba na sombra

Que é pra não secar

Deixo o vento dar na teia

Eu sei que a vida é breve

E não tarda a passar

Deixo cair de leve

Que é pra não quebrar

O silêncio pisando bem devagar

Cuida pra não apagar

O caminho que eu fiz na areia

Tenho andado tão serena

O vermelho me atravessa

Qualquer brisa me desperta

Já não ando tão depressa

Tenho sede de sorrisos

Me refaço nos abraços

Sei que a luz que rege os astros

Pela imensidão do espaço

Também vai guiar meus passos

Deixo a hora lá fora

Que eu não vou ligar

Deixo o samba na sombra

Que é pra não secar

Deixo o vento dar na teia

Eu sei que a vida é breve

E não tarda a passar

Deixo cair de leve

Que é pra não quebrar

O silêncio pisando bem devagar

Cuida pra não apagar

O caminho que eu fiz na areia

Tenho andado tão serena

Я був таким спокійним

Я добре почуваюся, стоячи на землі

Я приношу сонце у волосся

І місячне світло в моїх руках

Я вже не так поспішаю

Я відчуваю, що час підказує мені

Протікає річка і це життя

Я бачу світанок

Я дозволив собі світати

Я був таким спокійним

Червоне перетинає мене

Будь-який вітерець мене будить

Я вже не їду так швидко

Я жагаю посмішок

Я переробляю себе в обіймах

Я знаю, що світло, яке править зірками

Через величезний простір

Також керуватиме моїми кроками

Я залишаю час на вулиці

що я не буду дзвонити

Я залишаю самбу в тіні

Чого тільки не сушити

Я дозволив вітру розвіяти павутину

Я знаю, що життя коротке

І це не займе багато часу

Я злегка скидаю його

Чого тільки не зламати

Тиша крокує дуже повільно

Стежте, щоб не стерти

Шлях, який я пройшов у піску

Я був таким спокійним

Червоне перетинає мене

Будь-який вітерець мене будить

Я вже не їду так швидко

Я жагаю посмішок

Я переробляю себе в обіймах

Я знаю, що світло, яке править зірками

Через величезний простір

Також керуватиме моїми кроками

Я залишаю час на вулиці

що я не буду дзвонити

Я залишаю самбу в тіні

Чого тільки не сушити

Я дозволив вітру розвіяти павутину

Я знаю, що життя коротке

І це не займе багато часу

Я злегка скидаю його

Чого тільки не зламати

Тиша крокує дуже повільно

Стежте, щоб не стерти

Шлях, який я пройшов у піску

Я був таким спокійним