Con las alas del alma - Eladia Blazquez

Con las alas del alma desplegadas al viento

desentraño la esencia de mi propia existencia

sin desfallecimiento

y me digo que puedo como en una constante

y me muero de miedo, me muero de miedo

pero sigo adelante.

Con las alas del alma desplegadas al viento

porque aprecio la vida en justa medida

al amor lo reinvento

y al vivir cada instante y al gozar cada intento

se que alcanzo lo grande con las alas del alma

desplegadas al viento.

Con las alas del alma desplegadas al viento

más allá del asombro, me levanto entre escombros

sin perder el aliento.

y me voy de la sombra por algún filamento

y me subo a la alfombra con la magia de un cuento.

Con las alas del alma desplegadas al viento

atesoro lo humano cuando tiendo las manos

a favor del encuentro

por la cosa más pura con la cual me alimento

con mi pan de ternura con las alas del alma

desplegadas al viento.

Con las alas del alma desplegadas al viento

ante cada noticia de estupor, de injusticia,

me desangro por dentro

y me duele la gente, su dolor, sus heridas

por que así solamente interpreto la vida.

Con las alas del alma desplegadas al viento

más allá de la historia, de las vidas sin gloria,

sin honor ni sustento

guardaré del que escribe su mejor pensamiento

quero amar a quien vive con las alas del alma

desplegadas al viento

al viento.

З розгорнутими за вітром крилами душі

Я розгадую суть власного існування

без непритомності

і я кажу собі, що можу, як постійно

і я боюся до смерті, я боюся до смерті

але я продовжую.

З розгорнутими за вітром крилами душі

тому що я ціную життя справедливо

Я винаходжу любов

живучи кожною миттю й насолоджуючись кожною спробою

Я знаю, що досягаю великого крилами душі

розгорнута на вітер.

З розгорнутими за вітром крилами душі

Не дивуючись, я піднімаюся серед уламків

не втрачаючи подиху.

і я залишаю тінь для якоїсь нитки

і я виходжу на килим із магією історії.

З розгорнутими за вітром крилами душі

Я дорожу людиною, коли простягаю руки

за проведення зустрічі

за найчистіше, чим я годую

моїм хлібом ніжності з крилами душі

розгорнута на вітер.

З розгорнутими за вітром крилами душі

перед кожною новиною про ступор, про несправедливість,

Я кровоточу всередині

і люди завдають мені болю, їхній біль, їхні рани

бо тільки так я тлумачу життя.

З розгорнутими за вітром крилами душі

за межами історії, з життя без слави,

без честі та засобів до існування

Я збережу від того, хто напише свою найкращу думку

Я хочу любити, хто живе крилами душі

розгорнута на вітер

до вітру.