Вода - EIGHTEEN

Твои руки двигаются к центру плоти, но я не против.

Ты вдыхаешь воздух жадно, как будто в последний раз.

Так холодными ночами мы прятали свои тайны.

Безликие правила твои я знаю (у-у).

Твоё тело вода.

Я ныряю с открытыми глазами.

Солнце кожу плавит и мы теряемся, но я знаю

Эти пятна на теле и множество обозначений -

Нам надо бежать подальше отсюда.

Песчаный берег, прибой

Так нежно и смело ласкает твоё тело

Смотри, ты становишься водой,

А мне всё осточертело здесь -

И мы

Двигаемся дальше вплотную.

Ты чувствуешь, как ветер дует,

Умолкая в ночи.

Слышишь, земля шумит в твоих ушах -

Люди привыкли называть это душой, но

Ты их не слушай - ты оставайся, будь водой,

Ведь так будет лучше!

Мне чертовски хорошо сейчас.

Так хорошо бывает только раз в жизни.

И твои слова одурманили мои мысли.

Сколько можно ждать?

Кажется,

Что мы зависли в поисках смысла.

Мне чертовски хорошо сейчас.

Так хорошо бывает только раз в жизни.

И твои слова одурманили мои мысли.

Сколько можно ждать?

Кажется,

Что мы зависли в поисках смысла.

Твоё тело - вода.

Посмотри, в тебе отражаются облака.

А я, будто плыву по небу туда,

Где раненые листья лечит весна.

Твои локоны - пламя или огонь?

Цвет непонятный, в общем - пожар.

Мне очень жаль, но я не могу

Дыхание ветра предотвращать.

Твоё тело - земля.

Ты зовёшь меня за собой.

Счастье - неустанный покой,

Это ослепительно так.

И я не могу поверить своим глазам,

Но ты прямо передо мной, как неистовый ураган,

Что бушует внутри тебя,

Но ты -

Слышишь, земля шумит в твоих ушах -

Люди привыкли называть это душой, но

Ты их не слушай - ты оставайся, будь водой,

Ведь так будет лучше!

Мне чертовски хорошо сейчас.

Так хорошо бывает только раз в жизни.

И твои слова одурманили мои мысли.

Сколько можно ждать?

Кажется,

Что мы зависли в поисках смысла.

Мне чертовски хорошо сейчас.

Так хорошо бывает только раз в жизни.

И твои слова одурманили мои мысли.

Сколько можно ждать?

Кажется,

Что мы зависли в поисках смысла.

Я вижу, как ты закусываешь губы - и это твоя фактура.

Мы сильно так угараем над тем, что нам говорят.

А мы двигаемся вплотную, ты чувствуешь, ветер дует

Умолкая в ночи, нетерпеливо молчим.

Мне чертовски хорошо сейчас.

Так хорошо бывает только раз в жизни.

И твои слова одурманили мои мысли.

Сколько можно ждать?

Кажется,

Что мы зависли в поисках смысла.

Твої руки рухаються до центру тіла, але я не проти.

Ти вдихаєш повітря жадібно, наче востаннє.

Так холодними ночами ми ховали свої таємниці.

Безликі правила твої я знаю (у-у).

Твоє тіло – вода.

Я пірнаю з розплющеними очима.

Сонце плавить шкіру і ми губимося, але я знаю

Ці плями на тілі та безліч позначень -

Нам треба бігти подалі.

Піщаний берег, прибій

Так ніжно і сміливо пестить твоє тіло

Дивись, ти стаєш водою,

А мені все набридло тут -

І ми

Рушаємося далі впритул.

Ти відчуваєш, як вітер дме,

Змовкаючи вночі.

Чуєш, земля шумить у твоїх вухах

Люди звикли називати це душею, але

Ти їх не слухай - ти залишайся, будь водою,

Так буде краще!

Мені біса добре зараз.

Так добре буває лише раз у житті.

І твої слова одурманили мої думки.

Скільки можна чекати?

Здається,

Що ми зависли у пошуках сенсу.

Мені біса добре зараз.

Так добре буває лише раз у житті.

І твої слова одурманили мої думки.

Скільки можна чекати?

Здається,

Що ми зависли у пошуках сенсу.

Твоє тіло – вода.

Подивись, у тобі відбиваються хмари.

А я, ніби пливу небом туди,

Де поранене листя лікує весна.

Твої локони – полум'я чи вогонь?

Колір незрозумілий, загалом – пожежа.

Мені дуже шкода, але я не можу

Дихання вітру запобігати.

Твоє тіло – земля.

Ти кличеш мене за собою.

Щастя - невпинний спокій,

Це сліпуче так.

І я не можу повірити своїм очам,

Але ти переді мною, як шалений ураган,

Що вирує всередині тебе,

Але ти -

Чуєш, земля шумить у твоїх вухах

Люди звикли називати це душею, але

Ти їх не слухай - ти залишайся, будь водою,

Так буде краще!

Мені біса добре зараз.

Так добре буває лише раз у житті.

І твої слова одурманили мої думки.

Скільки можна чекати?

Здається,

Що ми зависли у пошуках сенсу.

Мені біса добре зараз.

Так добре буває лише раз у житті.

І твої слова одурманили мої думки.

Скільки можна чекати?

Здається,

Що ми зависли у пошуках сенсу.

Я бачу, як ти закушуєш губи – і це твоя фактура.

Ми дуже так чадаємо над тим, що нам кажуть.

А ми рухаємося впритул, ти відчуваєш, вітер дме

Змовкаючи вночі, нетерпляче мовчимо.

Мені біса добре зараз.

Так добре буває лише раз у житті.

І твої слова одурманили мої думки.

Скільки можна чекати?

Здається,

Що ми зависли у пошуках сенсу.