Valtatie - Egotrippi

Valtatie

Vain me kaksi keskellä yötä

käsikkäin

yhdessä kuljemme.

Surutyö on vielä kesken, mutta tunnen,

oikeastaan minä tiedän sen suunta on oikee, sano mun sanoneen.

Elämä on mitä on, kasa muistoja pohjalla laatikon,

tai tuoreet jäljet ensilumen peittäessä maan.

Valtatie tulvii muistoo

halki pinojen ja halki puistojen juoksin,

rakastin sua luulen että sä rakastit mua myös.

Vain me kaksi keskellä yötä,

valtatie hyvää yötä.

Valtatie

Vain me kaksi keskellä yötä.

Puolikas hymy,

hiljainen sanaton hetki.

Katseet kohtaavat, muistot tulvivat

älä enää koskaan lähde pois.

Tässä on hyvä sano mun sanoneen.

Elämä on mitä on kasa muistoja pohjalla laatikon

tai syttyvät tähdet ensilumen peittäessä maan.

Elämä on mitä on vuodenaikoja vain

kaipuu pohjaton tai kevätilta,

lämmin tuuli tunne huoleton.

Valtatie tulvii muistoo halki pinojen

ja halki puistojen juoksin, rakastin sua,

luulin että sä rakastit mua myös.

Vain me kaksi keskellä yötä,

valtatie, hyvää yötä.

Hyvää yötä.

Elämä on mitä on,

kasa muistoja pohjalla laatikon tai

tuoreet jäljet ensilumen peittäessä maan.

Шосе

Лише ми вдвох посеред ночі

рука в руці

ми гуляємо разом.

Робота над горем ще триває, але я відчуваю

насправді я знаю, що його напрямок правильний, скажи те, що я сказав.

Життя таке, як воно є, купа спогадів на дні коробки,

або свіжі сліди, коли перший сніг вкриває землю.

Шосе наповнене спогадами

через стеги і через парки,

я любив тебе, я думаю, що ти теж мене любив.

Лише ми вдвох посеред ночі,

шосе доброї ночі.

Шосе

Лише ми вдвох посеред ночі.

Напівусмішка,

тиха безмовна мить.

Погляди зустрічаються, спогади заливаються

ніколи більше не залишати.

Ось добре я сказав.

Життя — це купа спогадів на дні коробки

або палаючі зірки, як перший сніг вкриває землю.

Життя таке, що є тільки пори року

прагне бездонного чи весни,

теплий вітер відчуття безтурботності.

Шосе наповнене спогадами через стеки

і парками я бігав, я любив суа,

Я думав, ти мене теж любиш.

Лише ми вдвох посеред ночі,

шосе, доброї ночі.

Надобраніч.

Життя таке, яке воно є

купа спогадів на дні коробки або

свіжі сліди, як перший сніг вкриває землю.