Come saprei - Edoardo Bennato, Leti

Mi ricordo che anni fa

Di sfuggita dentro a bar

Ho sentio un giubox che suonava

E nei sogni di bambino

La chitarra era una spada

E chi non ci redeva era un pirata!

E la voglia di cantare

E la voglia di volare

Forse mi è venuta proprio allora!

Forse è stata una pazzia

Però è l’unica maniara per dire sempre quello che mi va!

Non potrò mai diventare direttore generale

Delle poste, o delle ferrovie

Non potrò mai far carriera nel giornale della sera

Anche perche finirei in galera!

Mai nessuno mi darà il suo voto per parlare

O per decidere del suo futuro

Nella mia categoria, tutta gente poco seria

Di cui non ci si può fidare!

Guarda invece che scienziati, che dottori, che avvocati

Che folla di ministri e deputati!

Pensa che in questo momento

Proprio mentre io sto cantando

Stanno seriamente lavorando!

Per i dubbi e le domande che ti assillano la mente

Va da loro e non ti preoccupare!

Sono a tua disposizione, e sempre, senza esitazione

Loro ti risponderanno!

Io di risposte non ne ho!

Io faccio solo rock’n’roll!

Se vi conviene, bene!

Io più di tanto non posso fare

Gli impresari di partito

Mi hanno fatto un altro invito

E hanno detto che finisce male

Se non vado pure io al raduno generale

Per la grande festa nazionale

Hanno detto che non posso rifiutarmi proprio adesso

Che anche a loro devo il mio successo

Che son pazzo ed incosciente

Sono un irriconoscente, un sovversivo, un mezzo criminale!

Ma che ci volete fare?!

Non vi sembrerò normale

Ma è l’istinto che mi fa volare!

Non c'è gioco nè finzione

Perchè l’unica illusione è quella della realtà, della ragione!

Però a quelli in malafede, sempre a caccia delle streghe

Dico: no!

non è una cosa seria

E così e se vi pare

Ma lasciatemi sfogare

Non mettetemi alle strette

E con quanto fiato ho in gola

Vi urlerò: non c'è paura!

Ma che politica, che cultura

Sono solo canzonette

Non mettetemi alle strette!

Sono so.

Sono so.

Sono solo canzonette!

Я пам'ятаю багато років тому

Попутно всередині бару

Я почув, як грає гіубокс

І в дитячих мріях

Гітара була мечем

А хто нас не викупив, той був піратом!

І бажання співати

І бажання літати

Може, до мене тоді просто дійшло!

Можливо, це було божевілля

Але це єдина маніяра, яка завжди говорить те, що мені подобається!

Я ніколи не зможу стати генеральним менеджером

Поштових відділень чи залізниць

Я ніколи не зможу зробити кар’єру у вечірній газеті

Також тому, що я опинився б у в’язниці!

Ніхто ніколи не дасть мені свій голос, щоб я виступав

Або вирішити його майбутнє

У моїй категорії всі несерйозні люди

Не можна вірити!

Натомість подивіться на вчених, лікарів, юристів

Який натовп міністрів і депутатів!

Подумайте про це прямо зараз

Так само, як я співаю

Вони серйозно працюють!

Для сумнівів і запитань, які переслідують ваш розум

Іди до них і не хвилюйся!

Я у вашому розпорядженні, і завжди, без вагань

Вони тобі дадуть відповідь!

У мене немає відповідей!

Я займаюся тільки рок-н-ролом!

Якщо вам підходить, добре!

Я не можу зробити так багато

Партійні бізнесмени

Вони дали мені ще одне запрошення

І казали, що це погано закінчується

Якщо я теж не піду на загальні збори

До великого національного свята

Сказали, що зараз я не можу відмовитися

Що своїм успіхом я також завдячую їм

Що я божевільний і без свідомості

Я невдячний, підривник, напівзлочинець!

Що ти з цим робитимеш?!

Я не здаюся тобі нормальною

Але це інстинкт змушує мене літати!

Немає ніякої гри чи удавання

Бо єдина ілюзія — це реальність, розум!

Але для недобросовісних завжди в полюванні на відьом

Вони кажуть!

це несерйозно

І так і якщо хочете

Але дозвольте мені вийти

Не ставте мене на місце

А скільки подих у мене в горлі

Я буду кричати тобі: нема страху!

Але яка політика, яка культура

Вони просто пісні

Не ставте мене на місце!

Я знаю.

Я знаю.

Вони просто пісні!