The Game - Echo & the Bunnymen

A sense of duty was my one intention

And an ugly beauty was my own invention

Pride, a proud refusal

And I refuse to need your approval

Too many seekers, too few beacons

But through the fog we’ll keep on beaming

Through the crying hours of your glitter years

All the living out of your tinsel tears

And the midnight trains I never made

'Cause I’d already played the game

Everybody’s got their own good reason

Why their favorite season is their favorite season

Winter winners and those summer sons

Aren’t good for everyone, aren’t good for everyone

Spring has sprung and autumn’s so well done, so well done

And it’s a better thing that we do now

Forgetting everything, the whys and hows

While you reminisce about the things you miss

You won’t be ready to kiss goodbye

The earth is a world, the world is a ball

A ball in a game with no rules at all

And just as I wonder at the beauty of it all

You go and drop it and it breaks and falls

I’ll never understand why you thought I would

Need to be reassured and be understood

When I always knew your bad’s my good

And I was ready, ready to be loved

Born under Mars

With Jupiter rising

Fallen from stars

That lit my horizon

I’ll never understand why you thought I would

Need to be reassured and be understood

When I always knew your bad’s my good

And I was ready to be

Through the crying hours of your glitter years

All the living out of your tinsel tears

And the midnight trains I never made

'Cause I’d already played

It’s a better thing that we do now

Forgetting everything, the whys and hows

While you reminisce about the things you miss

You won’t be ready to kiss goodbye

Почуття обов’язку було моїм єдиним наміром

І потворна краса була моїм власним винаходом

Гордість, горда відмова

І я відмовляюся потребувати вашого схвалення

Забагато шукачів, занадто мало маяків

Але крізь туман ми продовжуватимемо сяяти

Через години плачу ваших блискучих років

Усе живе з твоїх мішурних сліз

А опівнічних поїздів я ніколи не їздив

Тому що я вже грав у цю гру

У кожного своя вагома причина

Чому їх улюблена пора — це їх улюблена пора року

Зимові переможці і ті літні сини

Не для всіх хороші, не для всіх

Настала весна, а осінь — так молодець, так молодець

І це краще, що ми робимо зараз

Забути все, чому і як

Поки ви згадуєте про речі, за якими сумуєте

Ви не будете готові поцілувати на прощання

Земля — світ, світ  — куля

М’яч у грі без правил

І так само, як я дивуюся красі всього цього

Ви йдете і кидаєте його і він розбивається й падає

Я ніколи не зрозумію, чому ти думав, що я зроблю це

Потрібно заспокоїтися та бути зрозумілим

Коли я завжди знав, що твоє погане — моє добре

І я був готовий, готовий бути коханим

Народився під Марсом

З Юпітером, що сходить

Впав із зірок

Це освітлювало мій горизонт

Я ніколи не зрозумію, чому ти думав, що я зроблю це

Потрібно заспокоїтися та бути зрозумілим

Коли я завжди знав, що твоє погане — моє добре

І я був готовий бути

Через години плачу ваших блискучих років

Усе живе з твоїх мішурних сліз

А опівнічних поїздів я ніколи не їздив

Тому що я вже грав

Це краще, що ми робимо зараз

Забути все, чому і як

Поки ви згадуєте про речі, за якими сумуєте

Ви не будете готові поцілувати на прощання