Gold - Earth Groans

Contentment, oh so rare

A fine jewel obscure to man

A treasure buried underneath our many possessions

Its quite tiresome you know

To find the key

To find the fix

I traveled to, I traveled through

To find the key

To find the fix

I did what every one else did

Set my mind on vanity

Spent my pay on luxury

But «luxury is artificial poverty»

We sit at the banquet table

Meals served like we’re kings and queens

Yet all we ingest is a plate of envy

We sit at the banquet table

Meals served like we’re kings and queens

Starving for a taste of whats across from me

Is it ever enough?

Is it in my head?

is it in my blood?

I ran out of room

I couldn’t find the space for ease

I bought what they sold

Consume consume, I’m consumed

Exhausting myself, I spin on an endless loop

«When I have this then ill be happy

When I have that then ill be savvy»

We sit at the banquet table

Meals served like we’re kings and queens

Yet all we ingest is a plate of envy

We sit at the banquet table

Meals served like we’re kings and queens

Starving for a taste of whats across from me

An accumulation of assets

But still a groaning in our stomaches

Who knew vacuity inside would be so heavy

But may we strive for a greater gain

Free from the burden of silver

A perspective that is rich and worth the weight of gold

I will be wealthy not in what i own

But in what i can do with out

Contentment, oh so rare

A fine jewel obscure to man

A treasure buried underneath possessions

Задоволеність, так рідко

Чудовий камінь, незрозумілий для людини

Скарб, похований під нашими багатьма майнами

Знаєте, це досить стомлююче

Щоб знайти ключ

Щоб знайти рішення

Я мандрував, я мандрував

Щоб знайти ключ

Щоб знайти рішення

Я робив те, що робили всі інші

Подумайте про марнославство

Витратив свою зарплату на розкіш

Але «розкіш — це штучна бідність»

Ми сидимо за бенкетним столом

Страви подають так, ніби ми королі й королеви

Але все, що ми вживаємо — це тарілка заздрості

Ми сидимо за бенкетним столом

Страви подають так, ніби ми королі й королеви

Зголодніти, щоб скуштувати те, що стоїть навпроти мене

Чи коли це достатньо?

Це в моїй голові?

це в моїй крові?

Я вибіг із кімнати

Я не міг знайти місця для легкості

Я купив те, що вони продали

Споживай споживай, я споживаю

Втомлюючись, я крутяться на нескінченному циклі

«Коли у мене це є, я буду щасливий

Коли у мене це буде, я буду розумний»

Ми сидимо за бенкетним столом

Страви подають так, ніби ми королі й королеви

Але все, що ми вживаємо — це тарілка заздрості

Ми сидимо за бенкетним столом

Страви подають так, ніби ми королі й королеви

Зголодніти, щоб скуштувати те, що стоїть навпроти мене

Накопичення активів

Але все ще стогін у наших шлунках

Хто знав, що порожнеча всередині буде такою важкою

Але можемо ми прагнути до більшого виграшу

Звільніть від тягаря срібла

Перспектива, яка багата й на вагу золота

Я буду багатим не тим, чим володію

Але в тому, що я можу зробити без

Задоволеність, так рідко

Чудовий камінь, незрозумілий для людини

Скарб, похований під майном