Про кота с бананом - Джин-Тоник

Зимнее утро, белые краски.

Белые лица, белые маски.

Вроде бы хочется спать, но не спится

Рядом с тобою мне тихо сидится.

Грустно и холодно, холодно, грустно

Звуки замерзли до снежного хруста,

Греем ладошки теплым дыханием.

Смотрим в окошко и вдруг замечаем:

Белый сугроб с красным букетом,

Он перепутал тебя с летом.

Я улыбаюсь, я не удивляюсь,

Я рядом с тобою и сам забываюсь.

И снова мне холодно, снова мне грустно.

Снег вредный как сахар, к тому же невкусный

Если придется еще раз родиться,

Я стать бы хотел перелетною птицей.

Солнце ленивое светит, не грея,

Кот твой устроился под батареей,

Лапы пушистым хвостом обнимает,

Тихо урчит и глаза закрывает…

Ему снится банан вместо котлеты,

Он спутал твой запах с запахом лета.

Я улыбаюсь, я не удивляюсь,

Я рядом с тобою и сам задыхаюсь.

Рвется припев вместо куплета,

Он тоже спутал тебя с летом.

Пусть белые тают на стеклах узоры,

Я вместо миноров играю мажоры.

Зимовий ранок, білі фарби.

Білі обличчя, білі маски.

Начебто хочеться спати, але не спиться

Поруч із тобою мені тихо сидиться.

Сумно і холодно, холодно, сумно

Звуки замерзли до сніжного хрускоту,

Гріємо долоні теплим подихом.

Дивимося в віконце і раптом помічаємо:

Біла кучугура з червоним букетом,

Він переплутав тебе з літом.

Я посміхаюся, я не дивуюся,

Я поряд із тобою і сам забуваюсь.

І знову мені холодно, знову мені сумно.

Сніг шкідливий як цукор, до того ж несмачний

Якщо доведеться ще раз народитися,

Я стати хотів перелітним птахом.

Сонце ліниве світить, не гріючи,

Кіт твій влаштувався під батареєю,

Лапи пухнастим хвостом обіймає,

Тихо бурчить і очі закриває…

Йому сниться банан замість котлети,

Він сплутав твій запах із запахом літа.

Я посміхаюся, я не дивуюся,

Я поряд з тобою і сам задихаюся.

Рветься приспів замість куплета,

Він теж сплутав тебе з літом.

Нехай білі тануть на скло візерунки,

Я замість мінорів граю мажори.