Comme de l'or - Dub Inc

J’nais qu’une envie c’est de fuir, quand je les vois se mettre d’accord

Il n’est pas question de notre avenir, mais bien du leur qu’ils se taisent alors

Dire que nous devons fuir nos rêves, ne plus y croire même quand il fait beau

Pour leur pouvoir surtout leur égo, car brillant comme de l’or

Agir pour le peuple mais dans quel intérêt, défendre de fausses valeurs tout ça

pour le même palais

Mensonges vous répondrez un jour de vos méfets, encore et encore

Ton pouvoir t’illumine et voilà ce que t’en fais tes fonctions tu les mimes

puis tu disparais

Tes paroles sont vide mais dis moi qui tu es, tais-toi silence est d’or

Sous quelle banière t’es-tu présenté, sûrement celle du plus fort

De quel discour t’es-tu inspiré, je ne le sais pas encore

Laissons-nous à nos enfants, discours et tourments

Ajourd’hui la France est mouvante, comment peut-on l’ignorer

J’nais qu’une envie c’est de fuir, quand je les vois se mettre d’accord

Il n’est pas question de notre avenir, mais bien du leur qu’ils se taisent alors

Dire que nous devons fuir nos rêves, ne plus y croire même quand il fait beau

Pour leur pouvoir surtout leur égo, car brillant comme de l’or

Toutes les langues vont se délier

All Right

De là haut, ta fierté, et ta toute puissance sêment en nous le désordre

De là haut, aveuglé, par l’ambition, le pouvoir te dévore

De là haut, mensonge et, il y a tellemet de choses qu’on ignore

De là haut, dégagé, on poussera les murs tout en chantant dehors

Car ensemble nous sommes, ensemble nous feront, le constat de tes erreurs

Ensemble nous sommes, ensemble nous feront, taire l’injustice est toutes ces

misères

Ensemble nous sommes, ensemble nous feront, un bilant en ton honneur

Ensemble nous sommes, ensemble nous rèveront, de jours meilleurs pour tous nos

frères !

J’nais qu’une envie c’est de fuir, quand je les vois se mettre d’accord

Il n’est pas question de notre avenir, mais bien du leur qu’ils se taisent alors

Dire que nous devons fuir nos rêves, ne plus y croire même quand il fait beau

Pour leur pouvoir surtout leur égo, car brillant comme de l’or

Comment peux-tu nous diriger?

Est-ce-que tes valeurs sont bien fondées?

Lire tes pensées m'épuise, tes sbires me térrorisent

Car nos blessures sont pardonnées

Ils se nourissent de nos peurs

Я тільки хочу тікати, коли бачу, що вони домовилися

Справа не в нашому майбутньому, а в їхньому, тому вони замовкли

Кажучи, що ми повинні тікати від своїх мрій, більше не вірити в них, навіть якщо погода гарна

За їхню силу, особливо за його его, бо сяє, як золото

Діяти для людей, але в яких інтересах, захищаючи фальшиві цінності і все це

для того самого палацу

Брехня, ти одного дня відповідатимеш за свої провини знову і знову

Ваша сила освітлює вас, і це те, що ви робите з нею, ваші функції ви імітуєте їх

потім ти зникаєш

Твої слова пусті, але скажи, хто ти, мовчи, тиша золота

Під яким прапором ти представився, напевно, найсильнішим

З якої промови ви черпали натхнення, я ще не знаю

Залишимо нашим дітям промови та муки

Сьогодні Франція рухається, як ми можемо це ігнорувати

Я тільки хочу тікати, коли бачу, що вони домовилися

Справа не в нашому майбутньому, а в їхньому, тому вони замовкли

Кажучи, що ми повинні тікати від своїх мрій, більше не вірити в них, навіть якщо погода гарна

За їхню силу, особливо за його его, бо сяє, як золото

Усі язики розв’яжуться

Добре

Згори твоя гордість і твоя всемогутність сіє в нас безлад

Згори, засліплена амбіціями, влада пожирає вас

Звідти, лежати, і ми багато чого не знаємо

Звідти, ясно, ми розсовуємо стіни, співаючи надворі

Бо разом ми, разом ми побачимо твої помилки

Разом ми, разом ми будемо, мовчання, несправедливість – це все

нещастя

Разом ми, разом ми будемо, баланс на вашу честь

Разом ми, разом будемо мріяти про світліші дні для всіх наших

брати !

Я тільки хочу тікати, коли бачу, що вони домовилися

Справа не в нашому майбутньому, а в їхньому, тому вони замовкли

Кажучи, що ми повинні тікати від своїх мрій, більше не вірити в них, навіть якщо погода гарна

За їхню силу, особливо за його его, бо сяє, як золото

Як ви можете вести нас?

Чи обґрунтовані ваші цінності?

Читання твоїх думок мене виснажує, твої слуги наводять на мене жах

Тому що наші болі прощені

Вони живляться нашими страхами