Corrida - Dschinghis Khan

Auf der strasse nach Madrid

Zogen seine traume mit

Und ihn storte nicht der staub auf seinen wegen

Denn die hoffnung trug ihn seinem ziel entgegen

Und die sonne spaniens warmte ihm das herz

Auf der strasse nach Madrid

Dachte er bei jedem schritt

Diese freiheit wird ihm nie mehr jemand nehmen

Und fur das, was er tut, wird er sich nie schamen

Und die armut wird ihn nie mehr wiederseh’n

Denn er wird immer weitergeh’n

An einem kalten morgen nahm er seine sachen

Er sagte nicht adios, warf keinen blick zuruck

Er sah die sonne uber’m blauen meer erwachen

Er war endlich frei und weinte fast vor gluck

Er lief durch felder und er lebte von oliven

Er trank das wasser aus den flussen die er fand

Er horte gar nicht hin, wenn andere ihn riefen

Wie ein feuer hat die sehnsucht ihn verbrannt

Doch er hat keine angst gekannt

Auf der strasse nach Madrid

Zogen seine traume mit

Und er hat gewusst er muss es einfach wagen

Auch wenn schatten der vergangenheit ihn jagen

Er war vogelfrei, doch glucklich wie noch nie

Auf der strasse nach Madrid

Dachte er bei jedem schritt

Wohin wird mich dieses abenteuer fuhren

Doch er war so sicher, er kann nie verlieren

Denn der schlimmste teil, der lag ja hinter ihm

Und es konnte nur aufwarts geh’n

Auf der strasse nach Madrid

Zogen seine traume mit

Und mehr hat er nicht gebraucht fur dieses leben

Denn ein bauer hat ihm frisches brot gegeben

Und ein and’rer nahm ihn auf dem wagen mit

Auf der strasse nach Madrid

Dachte er bei jedem schritt

Dass er irgendwann das ziel der reise seh’n wird

Und als matador in der arena steh’n wird

Und die menge jubelt ihm begeistert zu Denn sein traum liess ihm keine ruh'

Und von Leon da ging es weiter nach

По дорозі в Мадрид

взяв із собою свої мрії

І порох не заважав йому на його дорогах

Бо надія вела його до мети

І іспанське сонце зігріло йому серце

По дорозі в Мадрид

Він думав з кожним кроком

Ніхто більше ніколи не відбере у нього цієї свободи

І йому ніколи не буде соромно за те, що він робить

І бідність більше ніколи його не побачить

Тому що він завжди буде продовжувати

Холодного ранку він забрав свої речі

Він не сказав привіт, не озирнувся

Він побачив, як сонце сходить над синім морем

Нарешті він був вільний і мало не заплакав від радості

Він бігав по полях і жив з оливок

Він пив воду з знайдених річок

Він навіть не слухав, коли йому дзвонили інші

Туга спалила його, як вогонь

Але він не знав страху

По дорозі в Мадрид

взяв із собою свої мрії

І він знав, що просто повинен наважитися

Навіть якщо тіні минулого переслідують його

Він був поза законом, але щасливіший, ніж будь-коли

По дорозі в Мадрид

Він думав з кожним кроком

Куди мене заведе ця пригода?

Але він був настільки впевнений, що ніколи не програє

Бо найгірше було позаду

І воно могло тільки піднятися

По дорозі в Мадрид

взяв із собою свої мрії

І більше йому для цього життя не потрібно було

Бо хлібороб дав йому свіжого хліба

А інший повіз його на фургон

По дорозі в Мадрид

Він думав з кожним кроком

Що в якийсь момент він побачить пункт призначення подорожі

І як матадор буде на арені

І натовп вітає його з ентузіазмом, бо мрія не давала йому спокою

А від Леона пішов далі