Brilla - Donatella Rettore

Ricordati di me ricordati i vestiti

le stoffe le collane

ricordati l’amore sopra il letto del fiume

da allora la mia testa brilla.

Ricordati di me ricordati la bocca

il fiato i miei capelli

ricordati i gemelli

nello specchio verde.

E tu che innamorato guardi me.

Ma sei soltanto un cane bastonato

che abbassa la sua coda e se ne va,

sei solamente un topo condannato

dai baffi del mio gatto di città.

E allora brilla, brilla, brilla

fra tutte la mia testa è proprio quella.

Brilla brilla nessuno mai direbbe la più bella.

Brilla brilla.

E tu che cerchi di brillare,

ma il lago delle ombre sembra un mare,

che ammazza la tua luce.

E l’ultimo tuo raggio va a dormire.

Ricordati di me ricordati l’estate

le streghe che ho bruciato,

vicino alla palude.

E di promesse strozzate.

E il vecchio ruba ancora brilla.

Ma sei soltanto un cane bastonato

che abbassa la sua coda e se ne va.

Sei solamente un topo spaventato

dai baffi del mio gatto di città.

E allora brilla, brilla, brilla

la carta rossa di una caramella.

Brilla brilla nessuno mai direbbe com'è bella.

Brilla brilla.

E tu che cerchi di brillare,

ma il lago delle ombre sembra un mare

che ammazza la tua luce.

E l’ultimo tuo raggio va a dormire.

Brilla, brilla brilla

fra tutte la mia testa è proprio quella.

Brilla brilla

nessuno mai direbbe la più bella.

Brilla brilla.

E punta di diamante è una spilla

brilla brilla

che taglia netto il cuoio di una palla.

Brilla brilla.

E tu che cerchi di brillare,

ma il lago delle ombre sembra un mare

che ammazza la tua luce.

Запам'ятай мене, запам'ятай одяг

тканини намиста

згадайте кохання над руслом річки

відтоді моя голова сяє.

Пам'ятай мене, пам'ятай рот

дихай моє волосся

згадайте близнюків

в зеленому дзеркалі.

А ви, закохані, подивіться на мене.

Але ти просто побитий пес

що опускає хвіст і листя,

ти просто приречений щур

з вусів мого міського кота.

А потім сяє, сяє, сяє

моя голова тільки така.

Сяє сяє, ніхто ніколи не сказав би найкрасивішим.

Блищить сяє.

І ти, хто намагається сяяти,

але озеро тіней схоже на море,

що вбиває твоє світло.

І твій останній промінь лягає спати.

Пам'ятай мене, пам'ятай літо

відьми, яких я спалив,

біля болота.

І задушені обіцянки.

А старе краде ще сяє.

Але ти просто побитий пес

що опускає хвіст і листя.

Ти просто перелякана миша

з вусів мого міського кота.

А потім сяє, сяє, сяє

червоний папір цукерки.

Воно сяє, сяє, ніхто б ніколи не сказав, наскільки воно гарне.

Блищить сяє.

І ти, хто намагається сяяти,

але озеро тіней схоже на море

що вбиває твоє світло.

І твій останній промінь лягає спати.

Світить, сяє, сяє

моя голова тільки така.

Блищить сяє

ніхто ніколи не сказав би найкрасивіший.

Блищить сяє.

А наконечник списа – це брошка

сяє сяє

який чисто ріже шкіру м’яча.

Блищить сяє.

І ти, хто намагається сяяти,

але озеро тіней схоже на море

що вбиває твоє світло.