L'écho - Dominique A

A qu’est ce que j’entends tout ce bruit

Ce vacarme

Qu’est ce que j’entends tout ce bruit

Au dehors

Nuit et jour

Juste en ce moment le bruit redouble

A l’instant même

Ou j’en parle un bruit plus

Fort que tout

A passe

C’est un coup de trop

Un coup de tonnerre

Qui fait le tour des montagnes

C’est un bruit qui gagne nos oreilles

C’est l'écho

L'écho qui reprend

L'écho qui défend

D’oublier ce qui se passe

Même si ça se passe au loin

Le moindre bruit nous parvient

Je reconnaîtrais

Nuit et jour

Ces bruits comme venus du bout du monde

Bruits qui traversent qui abondent

Jour et nuit

C’est encore l'écho

Qui oeuvre l'écho

Qui chaque fois trouve une place

Dans l’air pour le moindre bruit

Avant qu’il meure

Avant qu’on oublie

L'écho qui repond

Immanquablement

Pour contrer (tuer?) l’oubli tenace

Il espère a l’infini

Suspendre un jour tous les bruits

A l’infini

Що я чую весь цей шум

Цей гомін

Що я чую весь цей шум

Зовні

Ніч і день

Тільки тоді шум подвоюється

А цей момент

Або я говорю про це шум більше

Сильніший за все

Витрачено

Це забагато один постріл

Гром з ясного неба

Хто ходить по горах

Це шум, який доходить до наших вух

Це відлуння

Відлуння, яке відновлюється

Відлуння, що захищає

Щоб забути, що відбувається

Навіть якщо це станеться далеко

До нас долітає найменший звук

я б упізнав

Ніч і день

Це звучить так, ніби з кінця світу

Шуми, які перетинають це, рясніють

День і ніч

Це все ще відлуння

Хто працює луною

Хто щоразу знаходить місце

У повітрі, щоб менше шуму

Перед смертю

Перш ніж забути

Відлуння, яке відповідає

Неминуче

Протидіяти (убити?) впертому забуттю

Він безмежно сподівається

Припиняйте весь шум одного дня

До нескінченності