Je suis une ville - Dominique A

Je suis une ville dont beaucoup sont partis

Enfin pas tous encore mais a se rtrcit

Il reste celui-l qui ne se voit pas ailleurs

Celui-l qui s’y voit mais qui a fait peur

Et celle-l qui ne sait plus, qui est trop abrutie

Qui ne sait pas o elle est ou qui se croit partie

Je suis une ville o l’on ne voit mme plus

Qu’un tel n’est pas au mieux, lui qu’on a toujours vu

Avec les joues bien bleues, avec les yeux rougis

Ou avec le teint gris, mais bon, avec l’air d’tre en vie

Un jour il est foutu et peu comprennent alors

Que la mort a frapp quelqu’un de dj mort

Je suis une ville de chantiers ajourns

De ftes nationales, de peu de volont

De fraises qui prolifrent le nez bien dans le verre

De retrouvailles pnibles car sur un pied de guerre

De visites courtes ou dont on dsespre

Je suis une ville couche la bouche de travers

Parce qu’il y fait trop froid, parce que c’est trop petit

Beaucoup vont s’en aller car beaucoup sont partis

Il en revient parfois qui n’ont pas tous compris

Ce qui les ramne l et les attend ici

Ils ne demandent qu' dire combien ils sont heureux

D’tre l nouveau, qu’on les y aide un peu

Qu’ils ne comptent pas sur moi pour les en remercier

On ne remercie pas ceux qui vous ont quitts

Qui reviennent par dpit et ne le savent mme pas

Ils ne savent rien de rien et pourtant ils sont l

Et je suis encore fire et plutt dprir

Que de tout pardonner, que de les accueillir

Je suis une ville dont beaucoup sont partis

Enfin pas tous encore mais a se rtrcit

Et je suis bien marque, d’ailleurs je ne vis plus

Que sur ce capital, mes rides bien en vue

Mais mes poches sont vides et ma tte est ailleurs

Je suis une ville foutue qui ne sait plus lire l’heure

Qui a oubli l’heure

Qui ne sait plus lire l’heure

Qui a oubli l’heure

Я місто, яке багато хто залишив

Ну ще не все, але звуження

Він залишається тим, кого більше ніде не побачити

Той, хто це бачить, але наляканий

І той, хто більше не знає, який занадто дурний

Хто не знає, де вона, чи хто думає, що її немає

Я місто, де ти навіть не бачиш

Той такий-то не найкращий, той, кого завжди бачили

З дуже блакитними щоками, з червоними очима

Або з сірим кольором обличчя, але добре, з виглядом живого

Одного разу він обдурений, і мало хто тоді розуміє

Ця смерть вразила когось уже мертвого

Я місто відкладених робіт

Національні свята, мало буде

Полуниця, яка добре розмножується в склянці

Хворобливе возз’єднання, бо на воєнній основі

Короткі або відчайдушні візити

Я місто кривить рот

Бо надто холодно, тому що замало

Багато піде, бо багато пішли

Іноді повертаються, хто не все зрозумів

Що їх повертає і чекає тут

Вони лише просять сказати, наскільки вони щасливі

Щоб бути там новим, давайте трохи їм допоможемо

Що вони не розраховують, що я їм подякуватиму

Ти не дякуєш тим, хто тебе покинув

Які повертаються на зло і навіть не знають про це

Вони ні про що не знають, але вони там

І я все ще звільнений і депресивний

Чим все пробачити, чим їх вітати

Я місто, яке багато хто залишив

Ну ще не все, але звуження

А я таврований, до того ж я вже не живу

Чим на цій столиці, мої зморшки помітні

Але мої кишені порожні, а голова десь в іншому місці

Я — з’їхане місто, яке більше не вміє розрізняти час

Хто забув час

Хто вже не може визначити час

Хто забув час