Minhas Vozes - Do Amor

Noutro dia escutava a mim mesmo

Vi que tinha muito a me dizer

Nesse instante peguei um papel

Num embalo foi só escrever

Me falava que as peças do mundo

Tem idéias pra lá de módicas

Decidimos então de repente

Tomar mais um trago, um traguinho de Vodka

De dez pras cinco até as nove, eu escuto as minhas vozes

Mais um dia que passamos juntos

Eu e eu, eu e eu, eu e eu

Quase perco minhas estribeiras

Num estalo tô longe dos prumos

Já passei muita coisa na vida

Muita graça e muita desgraça

Mas aprendi num lero comigo

A pegar o jegue e dar voltas na praça

De dez pras cinco até as nove, eu escuto as minhas vozes

Tô sapateando na grande avenida

Encucado e com más intenções

Cada vez é mais uma ferida

Mais um poço de mil confusões

Mas cantando esse partido alto

Com Do Amor e a Teresa Cristina

Resolvi, quero seguir em frente

Fazendo um batuque, pegando umas rimas

De dez pras cinco até as nove, eu escuto as minhas vozes

Que voz é essa que nunca desliga

Tô querendo parar de ouvir

Tampei o ouvido, acendi um cachimbo

No entanto ela só faz crescer

Percebi que não tinha mais graça

E que a boa era logo assumir

Nessa hora num passe de mágica

Ela me deu tchau e se pôs a sumir

De dez pras cinco até as nove, eu escuto as minhas vozes

Днями слухав себе

Я бачив, що він мав багато мені розповісти

У цей момент я схопив папірець

У пакеті було просто напис

Він сказав мені, що частини світу

Мати ідеї поза модними

Ми раптом вирішили

Ще випити, трохи горілки горілки

З десятої до п'ятої і до дев'ятої я слухаю свій голос

Ще один день, який ми провели разом

Я і я, я і я, я і я

Я мало не витримав

В одну мить я далекий від схилу

Я багато чого пережила в житті

Багато ласки і багато ганьби

Але я навчився на лекції зі мною

Беруть осла і обходять майдан

З десятої до п'ятої і до дев'ятої я слухаю свій голос

Я танцюю чечітку на великому проспекті

У пастці та з поганими намірами

Це все більше і більше рана

Ще один колодязь із тисячею плутанини

Але співає ту гучну партію

З Do Amor і Teresa Cristina

Я вирішила, хочу рухатися далі

Грати на барабанах, підбирати рими

З десятої до п'ятої і до дев'ятої я слухаю свій голос

Що це за голос, який ніколи не вимикається

Я хочу перестати слухати

Заклав вухо, запалив люльку

Однак це тільки змушує його рости

Я зрозуміла, що це вже не весело

І що найкраще було припустити незабаром

У той час, як за помахом чарівної палички

Вона помахала на прощання і зникла

З десятої до п'ятої і до дев'ятої я слухаю свій голос