Eighthundred and Seventynine - Divercia

This untold story was ment for us but we don’t know where it stops

To wake up all alone and to realize we are going to fade away

And in this life we truly drain our thoughts away

Like figures in the dark, there is nothing we are afraid of

We are reaching out for light to find an endless day

And to realize we were built to lose anyway

We are drifting through the sea of pain

There is nothing for us to gain

To slowly cross the line and realize we are slowly dying away

And in this life we truly drain our thoughts away

Like figures in the dark, there is nothing we are afraid of

We are reaching out for light to find an endless day

And to realize we were built to lose anyway

Tell me, why should I go on

Show me the meaning of it all

Please show me the way!

Ця невиразна історія була для нас, але ми не знаємо, де вона закінчиться

Щоб прокинутися на самоті й усвідомити, що ми зникнемо

І в цьому житті ми справді зливаємо свої думки

Як фігури в темряві, ми нічого не боїмося

Ми тягнемося до світла, щоб знайти нескінченний день

І щоб усвідомити, що ми створені так, щоб програвати

Ми дрейфуємо крізь море болю

Нам нема чого виграти

Повільно переходити межу й усвідомлювати, що ми повільно вмираємо

І в цьому житті ми справді зливаємо свої думки

Як фігури в темряві, ми нічого не боїмося

Ми тягнемося до світла, щоб знайти нескінченний день

І щоб усвідомити, що ми створені так, щоб програвати

Скажіть мені, чому я маю продовжувати

Покажіть мені сенс це усього

Будь ласка, покажіть мені дорогу!