Я иду - Дискорд

Я иду один по грязи и по лужам

Я иду один, я никому не нужен

Мимо вялых проституток, мимо бодрых бандитов,

Мимо еле живых и слегка убитых.

Я иду по обрывкам чьих-то страданий,

Я иду по застиранным и выжженным знаньям.

Мимо девочек-кокеток, мимо мальчиков-ковбоев,

Мимо сексуальных войн и садистский устоев

Я иду мимо сточных колодцев и ям,

Я иду мимо пахнущих духами обезьян.

Мимо съеденных собак и изнасилованных кошек,

Мимо выбитых зубов и разбитых окошек.

Я крадусь среди армии ревущих машин

Мимо вывесок "куплю" и табличек "карантин".

Мимо старых педофилов с похотью в глазах,

Мимо слюнявых онанистов обожествляющих баб.

Я иду, иду, иду, иду, иду, иду....

А ветер целует мне глаза...

Я иду, иду, иду, иду, иду, иду....

Возможно в никуда...

Я иду, как слепой в окружении глухих,

Я иду мимо домов где добивают больных.

Я иду по переходу между небом и землей,

Между золотом и кровью, между кровью и водой.

Я иду по дорогам, я иду по траве,

Я иду по странным снам наяву и во сне

Я иду один по грязи и по лужам,

Я иду один, и мне никто не нужен!

А ветер целует мне глаза...

Я иду, иду, иду, иду, иду, иду....

Возможно в никуда...

Возможно в никуда...

Возможно в никуда...

Возможно в никуда...

Возможно в никуда...

Я йду один грязюкою і калюжами

Я йду один, я нікому не потрібний

Повз мляві повії, повз бадьорі бандити,

Повз ледь живих і трохи вбитих.

Я йду уривками чиїхось страждань,

Я йду за випраними і випаленими знаннями.

Повз дівчаток-кокеток, повз хлопчиків-ковбоїв,

Повз сексуальні війни і садистські засади

Я йду повз стічні колодязі та ями,

Я йду повз пахнучих духами мавп.

Повз з'їдених собак і згвалтованих кішок,

Повз вибиті зуби і розбиті вікна.

Я крадусь серед армії ревущих машин

Повз вивісок "куплю" та табличок "карантин".

Повз старих педофілів з пожадливістю в очах,

Повз слинних онаністів обожнюючих жінок.

Я йду, йду, йду, йду, йду, йду.

А вітер цілує мені очі.

Я йду, йду, йду, йду, йду, йду.

Можливо в нікуди...

Я йду, як сліпий в оточенні глухих,

Я йду повз будинки де добивають хворих.

Я йду по переходу між небом та землею,

Між золотом та кров'ю, між кров'ю та водою.

Я йду дорогами, я йду травою,

Я йду по дивних снах наяву і уві сні

Я йду один грязюкою і калюжами,

Я йду сам, і мені ніхто не потрібний!

А вітер цілує мені очі.

Я йду, йду, йду, йду, йду, йду.

Можливо в нікуди...

Можливо в нікуди...

Можливо в нікуди...

Можливо в нікуди...

Можливо в нікуди...