Tout partira - Disiz

Avec le temps, tout partira

Sauf les blessures et les regrets

Les cicatrices gardent leurs adresses

Le mal qu’on fait tient ses promesses

Oh putain, j’ai mal au bide

Putain de, putain de mélodie

La joie fait que des félonies

La vie, ça punani, punani

Et bohémienne est ma rhapsodie

Loin est le temps où je psalmodiais

J’me reconnais plus, j’suis abasourdi

Hier encore, ouais, je paradais

Tous ces contrats que je paraphais

Ça fait longtemps qu’j’me suis pas refait

Ma vie s’conjuguait au plus-que-parfait

Pourtant, à l’intérieur, c’est l’imparfait

Tout ce bonheur que j’ai pas refait

Toutes ces horreurs que j’ai enfouies

Bien sûr que j’nique tout si c’est à refaire

Mais non, je mens, bien sûr qu’j’m’enfuis

Avec le temps, tout partira

Sauf les blessures et les regrets

Les cicatrices gardent leurs adresses

Le mal qu’on fait tient ses promesses

Lave en fusion dans les artères

Mon avenir se ponctue en pointillets

Des contusions, un homme à terre

Des balles à noir dans le barillet

Maudite époque où j’suis calibré

L’argent qu’on m’demande, je n’ai pas livré

Enfant, menacé, j’ai pas paniqué

Un seul cheveu crépu, j’aurais tout niquer

Au restaurant pour l’anniversaire

Pas loin des Champs, c’est celui d’ma mère

On m’ramène ma veste, mon gun tombe par terre

Je le ramasse, j’sais pas trop quoi faire

Le bien, le mal sur un rocking chair

J’compte sur le temps pour tout oublier

Aujourd’hui, mon âme, j’en donne pas très cher

Je compte sur Dieu pour tout oublier

Avec le temps, tout partira

Sauf les blessures et les regrets

Les cicatrices gardent leurs adresses

Le mal qu’on fait tient ses promesses

Le rap français ne veut plus de moi

En même temps, j’ai jamais voulu d’lui

Les mecs de tess' ne me comprennent plus

Je viens d’la rue mais j’suis inaudible

J’suis Noir comme Kalash Criminel

Blanc sur noir s'écrivent nos privilèges

Frantz Fanon, tout j’suis parti niquer

Depuis, ma rage est martiniquaise

Vu les ancêtres que j’ai

Quand je suis né, j’avais déjà tort

Vu le quartier d’où j’venais

En montant sur Paris, j'étais déjà fort

J’oublie le bien que je fais

En fait, j’retiens que le mal, en fait

Et j’en ai tué, des fées

Et, si tu m’aimes, j’t’arracherai les ailes

J’suis fidèle à moi-même quand je trompe

Donc je fais tout pour être infidèle

Je ne suis vrai que quand je tombe

Donc, maintenant, j’vis ma vie sans filet

Et j’me ressemble plus trop, comme un portrait-robot

Y’a quelque chose qu’est cassé, j’ai l’visage Picasso

La foi qui s’est cassée, je n’la poursuis même plus

J’sais pas c’qu’il s’est passé, p’t-être que Dieu ne m’aime plus

Moi, j’pourrai pas, mais que Dieu me pardonne

Je sais déjà qu’j’regretterai ces paroles

Je supporte plus les blessures d’ma daronne (x6)

Ma mère est ratiche, ma mère en chimio

Le bonheur a déserté, comme toutes ses chicots

Je la dépose, le matin, à l’hosto

J’pleure toutes les larmes de mon corps dans ma caisse

Comme d’hab', j’enfouis tout et je joue les costauds

Totalement dévasté, c’est là où le bas blesse

Ma mère ressemble à une ville bombardée

Depuis petite, la vie l’a bombardée

Mais t’as tes problèmes, moi, je raconte ma vie

C’est juste que je saigne et il faut qu’je me vide

Sa vie en charpie, mon père venu en charter

Aussi vite reparti, ma mère qui reste à terre

C’est un dommage colonial

Répercussion colossale

J'étais un gosse sans la gomorra

Vie marquée que rien ne gommera

Avec le temps, tout s’en va

J’vois plus qu’les bas, j’vois pas les hauts

Depuis qu’j’ai égaré ma foi

J’ai toutes les peines, j’ai tous les maux

J’ai toutes les peines, j’ai tous les maux

(ad lib)

Avec le temps, tout partira

Sauf les blessures et les regrets

Les cicatrices changent pas d’adresses

Le mal qu’on fait tient ses promesses

З часом це все піде

Крім болю і жалю

Шрами зберігають свої адреси

Зло, яке ми робимо, виконує свої обіцянки

Блін, у мене болить живіт

Блять, біса мелодія

Радість робить лише злочини

Життя це пунані, пунані

А циганка моя рапсодія

Пройшли ті часи, коли я співав

Я вже не впізнаю себе, я приголомшена

Буквально вчора, так, я був на параді

Усі ці договори, які я парафував

Я давно не передумав

Моє життя поєднувалося з досконалим

Але всередині є недосконалість

Усе те щастя, яке я не переробив

Усі ці жахи, які я поховав

Звісно, ​​я все трахаю, якщо це потрібно робити знову

Але ні, я брешу, звісно, ​​тікаю

З часом це все піде

Крім болю і жалю

Шрами зберігають свої адреси

Зло, яке ми робимо, виконує свої обіцянки

Розплавлена ​​лава в артеріях

Моє майбутнє розсіяне крапками

Синці, людина вниз

Чорні кулі в стволі

Проклятий час, коли я відкалібрований

Гроші, які з мене вимагають, я не віддав

Дитина, погрожувала, я не панікувала

Одне кучеряве волосся, я б все з’їбав

У ресторані на день народження

Недалеко від Champs, це мамин

Вони повертають мені куртку, мій пістолет падає на землю

Піднімаю, не знаю що робити

Добро, зло на качалці

Я розраховую на час, щоб забути все

Сьогодні, душа моя, я не дуже даю

Я сподіваюся, що Бог забуде все

З часом це все піде

Крім болю і жалю

Шрами зберігають свої адреси

Зло, яке ми робимо, виконує свої обіцянки

Французький реп мене більше не хоче

При цьому я ніколи не хотів його

Хлопці Тесс мене більше не розуміють

Я з вулиці, але мене не чути

Я чорний, як Kalash Criminal

Білим на чорному написані наші привілеї

Франц Фанон, все, що я пішов на ебать

Відтоді моя лють — мартиніканська

Бачив предків у мене

Коли я народився, я вже помилявся

Бачив околиці, звідки я прийшов

Піднявшись до Парижа, я вже був сильний

Я забуваю добре, що роблю

Насправді, я пам’ятаю те зло, насправді

І я вбив деяких, феї

І якщо ти мене любиш, я відірву тобі крила

Я вірний собі, коли обманюю

Тому я роблю все, щоб бути невірним

Я справжній лише тоді, коли падаю

Тож тепер я живу без сітки

І я вже не схожий на себе, як на складений портрет

Щось зламалося, у мене обличчя Пікассо

Віру, яку зламали, я вже навіть не домагаюся

Я не знаю, що сталося, можливо, Бог мене більше не любить

Я, я не міг, але прости мене Бог

Я вже знаю, що буду шкодувати про ці слова

Я більше не підтримую рани мого Daronne (x6)

Моя мама ратич, мама на хіміотерапії

Щастя покинуло, як і всі його корчі

Я висаджую її вранці в лікарню

Я плачу всі сльози свого тіла в своїй коробці

Як завжди, я все ховаю і граю жорстко

Зовсім спустошений, ось де болить дно

Моя мама схожа на розбомблене місто

З дитинства життя бомбардує її

Але ти маєш свої проблеми, я кажу своє життя

Просто я стікаю кров’ю і маю спорожнитися

Своє життя на шматки, мій батько потрапив на чартер

Так швидко пішла, моя мама, що залишається на землі

Це колоніальний збиток

Колосальний вплив

Я був дитиною без гомори

Позначене життя, яке ніщо не зітре

З часом все минає

Я бачу більше ніж падіння, я не бачу максимумів

Так як я втратив віру

У мене всі печалі, у мене всі біди

У мене всі печалі, у мене всі біди

(реклама)

З часом це все піде

Крім болю і жалю

Шрами не змінюють адреси

Зло, яке ми робимо, виконує свої обіцянки