D.i. Go Pop - Disco Inferno

For you I know I’ve been raving about this story

Starts getting to the dogs every night on the hour

Ships carrying bands in their entourage

Off to seek their fortune here in America

We’ve been refused entry so many times we’ve lost count

So storm the way!

It’ll be ten years

Or thereabouts

Maybe plays it safe

And you have come to their senses

But we doubt it

'Cause the next bomb on the train will be

senseless

And then you’ll shout it

And every time the stock market crashes

It takes the whole damn country with it

So when this country goes *pop* we’ll have already done it

Well the ship pulled ashore and the crowds are behind

But there was already fat ones and warm in desire

The crowd surged forward, over and by us

And then we saw a bigger man standing behind us

And we were blocking their way

I had to get a limousine to take 'em away, the bastards

Never had much money

And cars they dont come cheap

So all were could afford was a broken down Jeep

We trusted a man, who got it off Rob

Said he looked really sad that he sold it

But we went back to pick up a battery and the engine exploded!

Then we walked across town to the hotel

Where we were hoping to stay

But arrived to find the room had been booked

And they turned us away

So we were left on the street

Looking for a new place in which to stay

Did it slightly remind us about checking out this brave new world?

No, but we did anyway

The first thing we wanted was to find a place

Where we could buy something to eat

We were amazed walking back to find someone

Had left a rubbish bag round in the street

And it was only as we got closer that we saw it

Was an old man who’d collapsed

As people walked by they kicked him aside with their feet

We passed a small bookstore where religious fanatics

Had pushed their way in to burn the heretics

The books had been published, yet had anyone read them?

Well it didn’t matter 'cause they knew what was in them

Well you knew, anyway

When you’ve got to go you never lead me astray

We passed a small boy who was covered in blood

We asked if there was any way that we could have helped him

The boy just ran off and we came to an alleyway

And although it was dark, we could see someone lying there

We thought it was a woman who was beaten quite black

And I realised that she must have been assaulted or started

So we covered the body

And we called the police without leaving our names

Then we left an unsolvable crimes out the way

We ran away to a diner & went to a table and just sat and stared

What kind of a place are we in where nobody cares?

Then the waitress came over to take our orders

And noticed we’re white

And I asked her «We're English -- did you move here by choice?»

She looked at us strange so I told her our story

And she laughed and said

«You must have got on a ferry cause you never left England»

Для вас я знаю, що я в захваті від цієї історії

Починає звертатися до собак щовечора в годину

Кораблі з пов’язками у своєму оточення

Поїхали шукати щастя тут, в Америці

Нам відмовляли у в’їзді стільки разів, що ми збилися з рахунку

Тож штурмуйте шлях!

Мине десять років

Або приблизно

Можливо, грає безпечно

І ви схаменулися

Але ми сумніваємося

Тому що наступна бомба в поїзді буде

безглуздий

І тоді ти будеш кричати

І щоразу, коли фондовий ринок падає

Це забирає з собою всю прокляту країну

Тож коли ця країна стане *попсою*, ми вже це зробимо

Корабель витягнувся на берег, а натовп позаду

Але були вже жирні й теплі в бажанні

Натовп кинувся вперед, мимо нас

А потім ми бачили більшого чоловіка, який стояв позаду нас

І ми перегородили їм шлях

Мені довелося взяти лімузин, щоб вивезти їх, виродків

Ніколи не мав багато грошей

А машини у них не дешеві

Тож усі могли дозволити собі розбитий джип

Ми довіряли чоловіку, який отримав це від Роба

Сказав, що виглядав дуже сумним, що продав його

Але ми повернулися за забрати батарею, і двигун вибухнув!

Потім ми пройшли через місто до готеля

Там, де ми сподівалися зупинитися

Але прибув, щоб виявити, що номер заброньовано

І вони відвернули нас

Тож нас залишили на вулиці

Шукаєте нове місце, де можна зупинитися

Чи це трохи нагадала нам про те, як познайомитися з цим дивовижним новим світом?

Ні, але ми все одно це зробили

Перше, чого ми бажали — це знайти місце

Де ми можемо купити щось поїсти

Ми були вражені, коли поверталися, щоб знайти когось

Залишив мішок для сміття на вулиці

І лише коли ми наблизилися, ми побачили це

Це був старий чоловік, який впав

Коли люди проходили повз, вони відбивали його ногами

Ми пройшли невеликий книжковий магазин, де релігійні фанатики

Проштовхнулися, щоб спалити єретиків

Книги були опубліковані, але хтось їх читав?

Це не мало значення, бо вони знали, що в них

Ну ти знав, все одно

Коли тобі потрібно йти, ти ніколи не введеш мене в оману

Ми пройшли повз маленького хлопчика, який був у крові

Ми запитали, чи є якимось чином ми могли йому допомогти

Хлопчик просто втік, і ми вийшли на провулок

І хоча було темно, ми могли побачити, що там хтось лежав

Ми подумали, що це була жінка, яку побили зовсім чорними

І я усвідомив, що на неї, мабуть, напали або розпочали

Тож ми накрили тіло

І ми викликали поліцію, не називаючи своїх імен

Тоді ми залишили нерозкритих злочинів

Ми втекли до їдальні, підійшли до столика й просто сиділи й дивилися

Яке місце де де нікого не хвилює?

Потім підійшла офіціантка, щоб прийняти наші замовлення

І помітив, що ми білі

І я запитав її: «Ми англійці – ти переїхала сюди за власним бажанням?»

Вона дивно подивилася на нас, тому я розповів їй нашу історію

А вона засміялася і сказала

«Ви, мабуть, сіли на пором, бо ніколи не покидали Англію»