Город на развалинах - Дима Пермяков

Еду под утро в такси

Ещё горят фонари

И никому меня уже не спасти

Что будет дальше

Мне плевать, мне всё равно,

Проще умереть, чем тебя отпустить

Ты говорила

Пора смириться,

Что наша любовь — это город на развалинах

Хочу из последних сил набрать твой номер и прокричать отчаянно

Давай уж лучше ссориться и бить посуду

Но только просыпаться вместе и верить в чудо

Говорят, заживёт, нужно только время

Но только в эту чушь я никогда не поверю

Давай уж лучше ссориться и бить посуду

Но только просыпаться вместе и верить в чудо

Говорят, заживёт, нужно только время

Но только в эту чушь я никогда не поверю

Это город на развалинах

Это город на развалинах

Куртка расстёгнута, сигареты в руках

А на душе всё как у Земфиры в стихах

Внутри всё сломано, хочу напиться

Ведь счастье уже было прямо в моих в руках

Ты говорила пора меняться,

Что наша любовь — это город на развалинах

Хочу из последних сил к тебе ворваться и прокричать отчаянно

Давай уж лучше ссориться и бить посуду

Но только просыпаться вместе и верить в чудо

Говорят, заживёт, нужно только время

Но только в эту чушь я никогда не поверю

Давай уж лучше ссориться и бить посуду

Но только просыпаться вместе и верить в чудо

Говорят, заживёт, нужно только время

Но только в эту чушь я никогда не поверю

Это город на развалинах

Это город на развалинах

Їду під ранок у таксі

Ще горять ліхтарі

І нікому мене вже не врятувати

Що буде далі

Мені начхати, мені все одно,

Простіше померти, ніж тебе відпустити

Ти казала

Час змиритися,

Що наше кохання — це місто на руїнах

Хочу з останніх сил набрати твій номер та прокричати відчайдушно

Давай краще сваритися і бити посуд

Але тільки прокидатися разом і вірити у диво

Кажуть, заживе, потрібен лише час

Але тільки в цю нісенітницю я ніколи не повірю

Давай краще сваритися і бити посуд

Але тільки прокидатися разом і вірити у диво

Кажуть, заживе, потрібен лише час

Але тільки в цю нісенітницю я ніколи не повірю

Це місто на руїнах

Це місто на руїнах

Куртка розстелена, цигарки в руках

А на душі все як у Земфіри у віршах

Усередині все зламано, хочу напитися

Адже щастя вже було прямо в моїх руках

Ти говорила час змінюватися,

Що наше кохання — це місто на руїнах

Хочу з останніх сил до тебе увірватися та прокричати відчайдушно

Давай краще сваритися і бити посуд

Але тільки прокидатися разом і вірити у диво

Кажуть, заживе, потрібен лише час

Але тільки в цю нісенітницю я ніколи не повірю

Давай краще сваритися і бити посуд

Але тільки прокидатися разом і вірити у диво

Кажуть, заживе, потрібен лише час

Але тільки в цю нісенітницю я ніколи не повірю

Це місто на руїнах

Це місто на руїнах