Zucker - Die Sterne

Hier schieben sich Gebirge über deinenkopf.

Ganz leicht, und wie in

Watteeingepackt.

Wenn ein Zusammenhang erscheint, scheint er dir verwickelt.

Ohne Namen, ohne Worte, nicht mal ein schmutziger Satz.

Nicht daß es nichts zu

sagen gäbe, nurkeinen Platz zum Reden.

Was füare ein Hohn

Wenn du denkst woanders schon, wirst duleicht müde.

Gibt es Leben überhaupt

dadraußen?

Gibt es Bewegung in anderenräumen?

Alles, was du weißt ist,

wenndu aufwachst, wirst du darum betteln, wieder zu träumen

Alles findet früher oder später einenweg in deinen Körper.

Die ganze Szenerieda

draußen.

Vielleicht in Form von großenhaufen.

Sie wirbeln Staub auf.

Sie wirbelnalles Durcheinander und rieselndann die ganze Zeit vor deinen

Augendurch kleine Siebe und machen Liebemit dir und du mit ihnen.

Sie wellensich und kräuseln sich und schäumen.

Alles, was du weißt ist,

wenn duaufwachst, wirst du darum betteln, wieder zu träumen

Wieder zu

Es ist so hart, wie eine Mauer, nurist es sehr viel schlauer, und dassieht

jeder, der da durchblickt, oderglaubt, daß er es tut.

Die Blende gehtandauernd

auf und zu, fast wird eslästig.

Jeder Gegenstand macht sich

Verdächtig, sich offensichtlich zuverschwören.

So wie die Türen mitden

Schlössern, wie die Henker mit denmessern, wie der Wald mit all den Bäumen.

Alles, was du weißt ist, wenn du aufwachst, wirst du darumbetteln,

wieder zu träumen

Dann geht der Rausch alleine aus.

Die Tüare bleibt zu und du liegst davor.

Du schmeckst es nicht.

Du leckstes nur.

Denn schließlich ist es Zucker

Тут гори висуваються над головою.

Дуже легко, і як в

загорнутий у бавовну.

Коли з’являється зв’язок, вам здається, що воно пов’язане.

Ні імені, ні слів, ні навіть брудної фрази.

Не те щоб нема чого

скажімо, просто нема де поговорити.

Яке знущання

Якщо ви вже думаєте десь в іншому місці, ви легко втомитеся.

Чи є життя взагалі

там?

Чи є рух в інших кімнатах?

Все, що ви знаєте, це

коли ви прокинетеся, ви знову будете благати мріяти

Рано чи пізно все знайде свій шлях у вашому тілі.

Цілі пейзажі

на відкритому повітрі.

Можливо, у вигляді великих куп.

Вони піднімають пил.

Вони створюють безлад, а потім весь час стікають перед вами

очі крізь маленькі сита і кохатися з вами, а ви з ними.

Вони брижі, скручуються і спінюються.

Все, що ви знаєте, це

коли ви прокинетеся, ви знову будете благати мріяти

повертатися до

Він твердий, як стіна, тільки він набагато розумніший, і це видно

кожен, хто бачить наскрізь або думає, що бачить.

Діафрагма продовжує працювати

вгору і вниз, це майже дратує.

Кожен предмет створює сам

Підозрілий, явно змовний.

Так само, як і двері з

Замки, як кати з ножами, як ліс з усіма деревами.

Все, що ти знаєш, це коли ти прокинешся, ти будеш благати

знову мріяти

Потім інтоксикація проходить сама.

Двері залишаються зачиненими, а ви лежите перед ними.

Ти не смакуєш.

Ти просто лизнув.

Адже це цукор