Метели - Диана Гурцкая

Поцелуи твои на морозе вкуснее.

Застывала душа в эту зимнюю ночь,

А из глаз твоих синих, океана синее,

Ветер слёзы ронял не желая помочь.

Припев:

Нам пели белые метели

И в сердце рвались холода.

Нам пели белые метели,

Что разлучат нас навсегда, навсегда.

Нам осталась, поверь, только самая малость.

Вместе с ветром в январь на заре улететь.

А метель — непогода разгулялась на радость,

А мне хочется ей хоть немного попеть.

Припев:

Нам пели белые метели

И в сердце рвались холода.

Нам пели белые метели,

Что разлучат нас навсегда, навсегда.

Нам пели белые метели

И в сердце рвались холода.

Нам пели белые метели,

Что разлучат нас навсегда, навсегда.

Нам пели белые метели

И в сердце рвались холода.

Нам пели белые метели,

Что разлучат нас навсегда, навсегда.

Поцілунки твої на морозі смачніші.

Застигала душа цієї зимової ночі,

А з очей твоїх синіх, океану синє,

Вітер сльози роняв не бажаючи допомогти.

Приспів:

Нам співали білі хуртовини

І в серці рвалися холоди.

Нам співали білі хуртовини,

Що розлучать нас назавжди, назавжди.

Нам залишилася, повір, тільки трохи.

Разом із вітром у січень на зорі полетіти.

А метеля — негода розгулялася на радість,

А мені хочеться їй хоч трохи поспівати.

Приспів:

Нам співали білі хуртовини

І в серці рвалися холоди.

Нам співали білі хуртовини,

Що розлучать нас назавжди, назавжди.

Нам співали білі хуртовини

І в серці рвалися холоди.

Нам співали білі хуртовини,

Що розлучать нас назавжди, назавжди.

Нам співали білі хуртовини

І в серці рвалися холоди.

Нам співали білі хуртовини,

Що розлучать нас назавжди, назавжди.