Две луны - Диана Гурцкая

Белый воск свечу зажже-от и узнай что ждет тебя.

Будет утро свет и мокрый след, капля моря на щеке.

В небеса зовет, лети-лети, вечный хоровод планет.

Припев:

Улетай в зенит, где горит, над волной, золотое солнце.

Мы — две волны, две луны, две натянутых струны.

Убаюкает меня волна, укачает как дитя.

Я гадала на свою судьбу, но судьба, мудрей меня.

Припев:

Улетай в зенит, где горит, над волной, золотое солнце.

Мы — две волны, две луны, две натянутых струны.

Улетай в зенит, где горит, над волной, золотое солнце.

Мы — две волны, две луны, две натянутых струны.

Білий віск свічку запалить-від і дізнайся що чекає тебе.

Буде ранок світло і мокрий слід, крапля моря на щоці.

У небеса кличе, лети-лети, вічний хоровод планет.

Приспів:

Відлітай у зеніт, де горить, над хвилею, золоте сонце.

Ми— дві хвилі, два місяці, два натягнуті струни.

Заколисує мене хвиля, хитає як дитя.

Я гадала на свою долю, але доля, мудріша за мене.

Приспів:

Відлітай у зеніт, де горить, над хвилею, золоте сонце.

Ми— дві хвилі, два місяці, два натягнуті струни.

Відлітай у зеніт, де горить, над хвилею, золоте сонце.

Ми— дві хвилі, два місяці, два натягнуті струни.