Trattami bene - Diaframma

Trattami bene e comprendimi

Tra le cose migliori che hai

Magari al fresco, se fuori fa caldo

E fretta non hai

Dimmi se basta un magnifico incontro

E la vita migliore sarà

Quando va meglio

Il meglio è sempre un po' più in là

Non si improvvisa la musica

Che ha già avuto gran parte di noi

Non si improvvisa il senso di tutto

Perché tutto non puoi

Piove sul mondo, regalo il mio ombrello

Al vento che fischia

E mi salvo a stento… io

Ma… solo la voglia di credere credi che non basta

Solo la voglia di vivere e vivere non basta

Ma… voglio tenerti sempre in faccia al sole

E immaginarti tra le mie parole

La verità ci mostra già quello che siamo

Ma chi siamo noi e dove andrei… tu non ci sei

Ho camminato per secoli

Senza fretta e senza finalità

Poi verso sera guardavo lo specchio

Chiedevo quanto durerà

Questa paura così forte e profonda

Per quello che non c’era e non c'è

Questa paura ogni tanto ritorna a me

Niente è più vero e legato

Di quello che credi e che fai

Poi se va bene magari sei in alto

Se va male non sai

Cosa è successo e qual è il momento

Del topo che scansi

All’ultimo secondo… tu

Cosa è successo

E se tornerà il mondo

A sorriderti e tu a sorridere

Al mondo… tu

Ma… solo la voglia di credere credi che non basta

Solo la voglia di vivere e vivere non basta

Ma… voglio tenerti sempre in faccia al sole

E immaginarti tra le mie parole

La verità ci mostra già quello che siamo

Ma chi siamo noi e dove andrei… tu non ci sei

Ставтеся до мене добре і розумійте мене

Серед найкращих речей, які у вас є

Може прохолодно, якщо на вулиці спекотно

І ти не поспішаєш

Скажіть, чи достатньо пишної зустрічі

І буде найкраще життя

Коли стане краще

Найкраще завжди трохи далі

Музика не імпровізована

Який уже мав більшість із нас

Сенс всього не імпровізований

Бо ти не можеш все

На світ йде дощ, я даю свою парасольку

У свистящему вітрі

І я ледве рятую себе ... себе

Але ... просто бажання вірити вірити, що цього недостатньо

Тільки волі жити і жити замало

Але ... я завжди хочу тримати вас перед обличчям сонця

І уявіть себе моїми словами

Правда вже показує нам, які ми є

Але хто ми і куди б я пішов ... вас немає

Я ходив століттями

Без поспіху і без мети

Потім під вечір я подивився в дзеркало

Мені було цікаво, як довго це триватиме

Цей страх такий сильний і глибокий

За те, чого не було і немає

Цей страх час від часу повертається до мене

Немає нічого більш правдивого і пов'язаного

Про те, у що ви вірите і що ви робите

Тоді, якщо все піде добре, можливо, ви на вершині

Якщо це піде не так, ви не знаєте

Що сталося і який момент

Від миші ви ухиляєтеся

В останню секунду ... ти

Що сталося

І якщо світ повернеться

Щоб посміхатися тобі і ти посміхнутися

У світ... ти

Але ... просто бажання вірити вірити, що цього недостатньо

Тільки волі жити і жити замало

Але ... я завжди хочу тримати вас перед обличчям сонця

І уявіть себе моїми словами

Правда вже показує нам, які ми є

Але хто ми і куди б я пішов ... вас немає