Amsterdam - Diaframma, Litfiba

Scender le scale sfiorando il muro

Non dare importanza

A chi passa vicino

Cercando qualcosa di indefinito

La notte svanisce al piano di sopra

Nelle mia mente

Ogni cosa sopravvive in silenzio

Sento l’attrito

Di grida esiliate dal mondo

Come frammenti pulsanti di vita

Voci alterate si sono dissolte

Dove i miei occhi le hanno chiamate

Dove i miei occhi le hanno chiamate

Dove il giorno ferito impazziva di luce

Dove il giorno ferito impazziva di luce…

Спустіться по сходах, торкаючись стіни

Не надавайте значення

Хто проходить повз

Шукає щось невизначене

Нагорі гасне ніч

В мене в голові

Все живе в тиші

Я відчуваю тертя

Криків, вигнаних зі світу

Як пульсуючі уламки життя

Спотворені голоси розчинилися

Куди їх покликали мої очі

Куди їх покликали мої очі

Де збожеволів від світла поранений день

Де збожеволів від світла поранений день...