Immer noch - Dexter, Retrogott

In zuviel‘ deutschen Köpfen wird mir zu wenig nachgedacht

In zuviel‘ deutschen Köpfen wird mir zu wenig nachgedacht

Wir lassen Vergangenes gern‘ hinter uns

Und malen weiter unsere naive Kinderkunst

Wieder die Errinerung, niemals zurückschauen

Sich nicht um den Dreck scheren, sondern ihn wegsperr‘n

Und wer der Dreck ist bestimmen Drecksäcke

In den Quadratköpfen gibt es nicht nur eine rechte Ecke

Wir meinen, dass wir durchblicken was wir anklicken

Und lassen uns von Männchen aus Schlussstrichen belustigen

Wir haben wenig begriffen

Stecken mit Schubladengefühlen die Probleme in Kisten

Die große Entnazifizierung war nur mäßig

Zu viele Täter waren später wieder tätig

Ich weiß, sie hinterließen wenige gescheite Reste

Und umso mehr Minderwertigkeitskomplexe

Ich hör' wie Prominente wieder über's Reich reden

Vergleiche geben und damit der Revision die Weichen stellen

Und der Planet macht seine Runde

Unter seiner Oberfläche klafft eine Wunde

Und auch wenn die Zeit angeblich alle heilt

Trocknet sie nie ganz

Und es herrscht immer noch die Ignoranz

Und der Planet macht seine Runde

Unter seiner Oberfläche klafft eine Wunde

Und auch wenn die Zeit angeblich alle heilt

Trocknet sie nie ganz

Und es herrscht immer noch die Ignoranz

Überzeugte Grabschänder

Spielen auf morschen Holzwegen Pfadfinder

Um eine Provokation nie verlegen

Es lohnt sich nicht ihre Thesen

Zu wiederholen nur um sie zu widerlegen

Seit ich denken kann

Sind es die Leute leid sich zu errinern

Und sehen darin ein deutsches Leid

Gefangen im nationalen Dogma

Taten sie auf einmal so als seien sie die Opfer

Die Errinerung fällt vom Rand der Phantasie

Auf den Massengräbern tanzt die Amnesie

Im weichen Bett mörderischer Gewohnheit

Macht sich die Resignation breit

Aber immer, wenn mir man sagt

Dass Widerstand nicht möglich war

Weil der Feind so viel größer war

Dann denk‘ ich an die Frauen in der Rosenstraße

Ihr ziviler Ungehorsam war in Wirklichkeit Zivilcourage

Deutsche Frauen standen für jüdische Männer ein

Und konnten einige aus dem Gefängnis befreien

Viele von ihnen waren nicht besonders politisiert

Doch ihr Handeln aus Liebe hat die Macht irritiert

Der Widerstand im Ghetto von Krakau

Und der Aufstand im Ghetto von Warschau

Waren ungebrochen

Und erst im Feuer erstickt

Doch ihre Botschaft hat das Licht der Zukunft erblickt

Und der Planet macht seine Runde

Unter seiner Oberfläche klafft eine Wunde

Und auch wenn die Zeit angeblich alle heilt

Trocknet sie nie ganz

Und es herrscht immer noch die Ignoranz

In zuviel‘ deutschen Köpfen wird mir zu wenig nachgedacht

In zuviel‘ deutschen Köpfen wird mir zu wenig nachgedacht

У надто багато німецьких голів я думаю надто мало

У надто багато німецьких голів я думаю надто мало

Ми любимо залишати минуле позаду

І продовжувати малювати наївну дитячу творчість

Знову нагадування, ніколи не озирайтеся назад

Не хвилюйтеся до бруду, просто закрийте його

А покидьки вирішують, хто такий бруд

У квадратних головках є не лише один правий кут

Ми думаємо, що бачимо те, на що клацаємо

І нехай нас потішать самці від останніх штрихів

Ми мало що зрозуміли

Складіть проблеми в коробки з почуттями в ящики

Велика денацифікація була лише помірною

Пізніше забагато зловмисників знову проявили свою активність

Я знаю, що вони залишили мало розумних залишків

І тим більше комплекс неповноцінності

Я чую, як знаменитості знову говорять про Рейх

Зробіть порівняння і таким чином візьміть курс на перегляд

І планета робить свої оберти

Під її поверхнею зяє рана

Навіть якщо час нібито лікує всіх

Ніколи повністю не висихати

А невігластво все ще панує

І планета робить свої оберти

Під її поверхнею зяє рана

Навіть якщо час нібито лікує всіх

Ніколи повністю не висихати

А невігластво все ще панує

Впевнені розбещувачі

Бойскаути грають на гнилих дерев’яних доріжках

Ніколи не розгублюється на провокації

Це не варте їхніх тез

Повторювати лише для того, щоб їх спростувати

Скільки себе пам’ятаю

Люди втомилися згадувати?

І бачите в цьому німецькі страждання

У пастці національної догми

Раптом вони повели себе так, ніби були жертвами

Пам'ять падає з краю уяви

Амнезія танцює на братських могилах

У м'якому ліжку вбивчої звички

Відставка поширюється

Але коли мені скажуть

Такий опір був неможливим

Бо ворог був набагато більший

Потім я думаю про жінок на Розенштрассе

Їхня громадянська непокора була фактично громадянською мужністю

Німецькі жінки заступилися за єврейських чоловіків

І зуміли звільнити деяких із в’язниці

Багато з них не були особливо політизовані

Але її вчинок із кохання роздратував владу

Опір у Краківському гетто

І повстання у Варшавському гетто

були непорушними

І тільки задихнувся у вогні

Але її послання побачило світло майбутнього

І планета робить свої оберти

Під її поверхнею зяє рана

Навіть якщо час нібито лікує всіх

Ніколи повністю не висихати

А невігластво все ще панує

У надто багато німецьких голів я думаю надто мало

У надто багато німецьких голів я думаю надто мало