Fear No Gods! - Devilish Impressions

Deep down the earth the river filled with fire consumes the dead with obolus

shining in their empty eyes, leaving no trace of what they once used to be…

For they were abandoned by those who believed to be gods…

«Through me the way is to the city dolent;

Through me the way is to eternal dole;

Through me the way among the people lost

Justice incited my sublime Creator;

Created me divine Omnipotence

The highest Wisdom and the primal Love

Before me there were no created things

Only eterne, and I eternal last

(All hope abandon, ye who enter in!)» *

All memories of those abandoned by the gods fade away

Transforming them into superior lives for they cannot stay

Fear no gods!

As thou are god yourself, rise thy swords!

Quench their thirst!

As thou are god yourself… fear no gods!

«(…) Commingled are they with that caitiff choir

Of Angels, who have not rebellious been

Nor faithful were to God, but were for self

The heavens expelled them, not to be less fair (…) *

Fear no gods!

As thou are god yourself, rise thy swords!

Quench their thirst!

As thou are god yourself… fear no gods!

«These have no longer any hope of death;

And this blind life of theirs is so debased

They envious are of every other fate

No fame of them the world permits to be» *

У глибині землі річка, наповнена вогнем, пожирає мертвих оболусом

сяючи в їхніх порожніх очах, не залишаючи жодного сліду від того, чим вони колись були...

Бо їх покинули ті, хто вважав, що вони боги…

«Через мене шлях в місто долент;

Через мене шлях до вічної допомоги;

Через мене втрачений шлях серед людей

Справедливість підбурила мого піднесеного Творця;

Створив мене Божественне Всемогутність

Найвища Мудрість і первинна Любов

До мене не було створених речей

Тільки вічний, а я вічний останній

(Усяку надію покиньте, ви, що входите!)» *

Усі спогади про тих, кого покинули боги, зникають

Перетворення їх у вищі життя, бо вони не можуть залишитися

Не бійтеся богів!

Як ти сам бог, підійми свої мечі!

Втамуйте їх спрагу!

Оскільки ти сам бог… не бійся богів!

«(…) Вони змішані з тим каїтифським хором

Ангелів, які не бунтували

Не були вірними Богу, а були для себе

Небеса вигнали їх, щоб не бути менш справедливими (...) *

Не бійтеся богів!

Як ти сам бог, підійми свої мечі!

Втамуйте їх спрагу!

Оскільки ти сам бог… не бійся богів!

«У них більше немає надії на смерть;

І це їхнє сліпе життя настільки принижене

Їм заздрісна доля

Ніякої слави про них світ не дозволяє бути» *