Slow - dEUS

Slow would be the tempo of the restless soul

He’s seen what a listless life can bring

Wait and then he waits until he’s waiting for

The latency of everything

Slow would be the rhythm of the hummingbird

The quick speed in the shutter of his eyes

On flowers he will pose and he will spread the words

On how the world is slowly passing by

Slow, in the tiredness of your control

Of the moment that is nearly standing still

Delayed for a minute and not a second more

Then fades like a forbidden thrill

Gently, behind the beat, we shuffle on ancient streets

The reverb of time is our vantage point

We slept for a million years, lived through a million fears

We are not nervous, we will not ask for more

If you can slow up, I’m gonna slow up too

Slow like the kissing of a lazy cheek

Like the limit and the deadline of the rush

And words, words waiting for you to speak

Or getting lost in your eternal crush

Slow would be the tempo of the restless mind

He’s seen what a listless life can bring

Wait and then he waits until he’s waiting for

For the latency of everything

Gently, behind the beat, we shuffle on ancient streets

The reverb of time is our vantage point

We slept for a million years, lived through a million fears

We are not nervous, we will not ask for more

Pawns of the troubled times and kings of our petty crimes

The minds will function with a small delay

See what the past has planned

The future’s a beggar’s hand

The more we understand, the slower our days

If you can slow up, I’m gonna slow up too

Повільним буде темп неспокійної душі

Він бачив, що може принести мляве життя

Зачекайте, а потім він чекає, доки не дочекається

Затримка всього

Повільним був ритм колібрі

Швидка швидкість у затворі його очей

На квітах він буде позувати і розповсюджуватиме слова

Про те, як світ повільно минає

Повільно, у втомі від контролю

З моменту, який майже стоїть на місці

Затримується на хвилину і ні на секунду більше

Потім зникає, як заборонене хвилювання

Ніжно, під такт, ми тасуємо по старовинних вуличках

Реверберація часу — це наша точка зору

Ми спали мільйон років, пережили мільйон страхів

Ми не нервуємо, ми не будемо просити більше

Якщо ви можете уповільнити, я теж сповільнюсь

Повільно, як поцілунок лінивої щоки

Як ліміт і крайній термін піху

І слова, слова, які чекають, поки ви їх промовите

Або загубитися у твоїй вічній закоханості

Повільним буде темп неспокійного розуму

Він бачив, що може принести мляве життя

Зачекайте, а потім він чекає, доки не дочекається

Для затримки всього

Ніжно, під такт, ми тасуємо по старовинних вуличках

Реверберація часу — це наша точка зору

Ми спали мільйон років, пережили мільйон страхів

Ми не нервуємо, ми не будемо просити більше

Пішаки смутних часів і королі наших дрібних злочинів

Мозок працюватиме з невеликою затримкою

Подивіться, що задумало минуле

Майбутнє — це рука жебрака

Чим більше ми розуміємо, тим повільніше наші дні

Якщо ви можете уповільнити, я теж сповільнюсь