Детский альбом, Op. 39: XIX. Нянина сказка - Михаил Хохлов, Камерный оркестр «Гнесинские виртуозы», Пётр Ильич Чайковский

В чистом поле, в белом поле

Было всё белым-бело,

Потому что это поле

Белым снегом замело.

И стоял в том белом поле

Белоснежно-белый дом

С белой крышей, белой дверью,

Беломраморным крыльцом.

Потолок был белый,

Белый, белый, белый,

Белизною пол блестел,

Было много белых лестниц,

Белых комнат, белый зал.

И в белейшем в мире зале

Спал без горя и забот

Спал на белом одеяле

Совершенно черный кот,

Совершенно черный кот.

Был он чёрен, словно ворон,

От усов и до хвоста.

Сверху чёрен, снизу чёрен…

Весь — сплошная чернота!

Весь — сплошная чернота!

У чистому полі, у білому полі

Було все білим-біло,

Тому що це поле

Білим снігом замело.

І стояв у тому білому полі

Біло-білий будинок

З білим дахом, білими дверима,

Біломраморним ганком.

Стеля була біла,

Білий, білий, білий,

Білизною підлога блищала,

Було багато білих сходів,

Білі кімнати, білий зал.

І в білішому в світі залі

Спав без горя і клопоту

Спав на білій ковдрі

Абсолютно чорний кіт,

Цілком чорний кіт.

Був він чорний, немов ворон,

Від вусів і до хвоста.

Зверху чорний, знизу чорний.

Весь — суцільна чорнота!

Весь — суцільна чорнота!