Sermon to the Dead - Deströyer 666

I am the wind, I am the sea,

Every idle belief, every grief

And I am the dessert sands, that moves like the Serpent

And I am the rivers flow and the arc of Orion’s bow

And I am the howling scream, the nightmare and the waking dream

And I speak the hallowed and accursed word

I am life I am death, the ageless prayer unheard

I am the truth, I am lies, the dark and the light

The twisting of winged serpents, and of madness

The Holy one and the betrayer, the birth and murder of love

And I am the paradox, all that you perceive, everthing all at once

And they call him Abraxas, to see him means blindness, to worship him is death

To know him brings sickness, to fear him wisdom,

Not to resist brings liberation

And call as you might I shall not listen

For I am nothing, I am all I am Indifferent

Я вітер, я море,

Кожна марна віра, кожне горе

А я  десертний пісок, що рухається, як Змія

А я   течуть ріки й дуга Оріона

І я  виючий крик, кошмар і сон наяву

І я говорю освячене й прокляте слово

Я    життя,        смерть, вічна молитва непочута

Я   правда, я  брехня, темрява і світло

Скручування крилатих змій і божевілля

Святий і зрадник, народження і вбивство любові

І я      парадокс, все, що ви сприймаєте, все і все одночасно

І вони називають його Абраксасом, бачити його означає сліпоту, поклонятися йому — смерть

Знати Його приносить хворобу, боятися Його мудрість,

Не чинити опір приносить звільнення

І дзвоніть, як можете, я не буду слухати

Бо я ніщо, я все Я Байдужий