Human all too Human - Deströyer 666

Is it with sadness you hang your head, or shame?

Is it your burden that leaves you bloodstained???

No song, no words, will ease your regret

No drug, no love will let you forget

For they are but fleeting, like words in the wind

Wild nights, sobered by the dawn

For they are without meaning, like honourless men

Broken vows laid bare before the dawn

Like a wild dog ensnared, you’ll eat yourself free

To rejoin the shadow of the hunting jaguar

I once believed I held the answer in the palm of my hand

And toyed with it like a child

No song, no words, will ease your regret

No drug, no love will let you forget

On the brink of self-annihilation

A lightning strike revelation:

How easily that we lie for our shallow love and hollow pride

How vainly we do attempt to stem the tide of consciousness

How easily we are led on the merry dance to our death

How willing that we follow to our doom, to our sorrow!

How entranced we are by the fire

Or enslaved to our own desires

Human — all too fucking human!

Watch the naked ape

Grovelling before the stars

Scratching at the sky

Your trials and tribulations

They reek of self-infatuation

Human — all too fucking human!

Чи від смутку ви опускаєте голову, чи від сорому?

Чи твій тягар залишає тебе кров'ю?

Жодна пісня, жодне слів, не полегшить ваш жаль

Ні наркотики, ні любов не дадуть вам забути

Бо вони швидкоплинні, як слова на вітрі

Дикі ночі, протвережені світанком

Бо вони безглузді, як безчесні люди

Порушені клятви, оголені ще до світанку

Як дикий собака, що потрапив у пастку, ви з’їсте себе безкоштовно

Щоб знову приєднатися до тіні мисливського ягуара

Колись я повірив, що тримаю відповідь у долоні

І грався з ним як дитина

Жодна пісня, жодне слів, не полегшить ваш жаль

Ні наркотики, ні любов не дадуть вам забути

На межі самознищення

Відкриття від удару блискавки:

Як легко ми брешемо заради своєї неглибокої любові й порожньої гордості

Наскільки марно ми намагаємося стримати приплив свідомості

Як легко нас ведуть у веселий танець на смерть

Наскільки охоче ми  йдемо за нашою загибеллю, за нашим горем!

Як ми зачаровані вогнем

Або поневолені нашим власним бажанням

Людина — надто біса людина!

Спостерігайте за голою мавпою

Пізніти перед зірками

Дряпання в небі

Ваші випробування і страждання

Від них пахне самозакоханістю

Людина — надто біса людина!