Le mécréant - Demi Portion

Est-il en notre temps rien de plus odieux

De plus désespérant que de ne pas croire en Dieu?

J’voudrais avoir la foi, la foi d’mon charbonnier

Qui est heureux comme un pape et con comme un panier

Mon voisin du dessus: un certain Blaise Pascal

M’a gentiment donné, ce conseil amical

Mettez-vous à genoux, priez et implorez

Faire qu’semblant de croire et bientôt vous m’croirez

J’me mis à débiter les rotules à terre

Tous les Ave Maria et tous les paternes austères

Dans les rues, les cafés, les trains, les autobus

Tous les De Profundis, tous les morpionibus

Sur ces entrefaites là s’trouvant dans les orties

Une soutane à ma taille et j’m’en suis travestis

Et tonsuré de frais, ma guitare à la main

Vers la foi salvatrice, j’me mis en chemin

J’tombais sur un boisseau d’punaises de sacristie

Me prenant pour un autre, en chœur

Elles m’ont dit «mon père, chantez nous donc quelques refrains sacrés

Quelques saines chansons dont vous avez l’secret «Grattant avec ferveur, les cordes sous mes doigts

J’entonnais Le gorille avec Putain de toi

Criant à l’imposteur, aux traitres aux papelards

Elles veulent me faire subir le supplice d’Abélard

J’vais grossir les rangs des muets du Sérail

Les belles ne viendront plus se pendre à mon poitrail

Grâce à ma voix coupée, j’aurai la place de choix

Au milieu des petits chanteurs à la croix d’bois

Attirer par le bruit, une dame de charité

Leur dire «que faites-vous?

Malheureuses arrêtez «Y'a tant d’hommes aujourd’hui qui ont un penchant pervers

A prendre obstinément Cupidon à l’envers

Tant d’hommes dépourvus de leurs virils appas

A ceux qui en ont encore, ne les enlevons pas

Ces arguments massues firent une grosse impression

On me laissa partir avec des ovations

Mais sur le chemin du ciel, je n’ferai plus un pas

La foi viendra d’elle-même ou elle ne viendra pas

J’n’ai jamais tué, jamais violé non plus

Y’a déjà quelques temps que je ne vole plus

Et si l'Éternel existe, en fin d’compte il voit

Que je me conduis guère plus mal qu’si j’avais la foi

Si l'Éternel existe, en fin d’compte il voit

Que je me conduis guère plus mal qu’si on avait la foi

Чи є в наш час щось більш одіозне

Більш безнадійно, ніж не вірити в Бога?

Я хотів би мати віру, віру мого вугільника

Хто щасливий, як папа, а дурний, як кошик

Мій сусід зверху: якийсь Блез Паскаль

Дав мені цю дружню пораду

Встаньте на коліна, моліться і благайте

Прикинься, що віриш, і скоро ти повіриш мені

Я почав скидати наколінники на землю

Усі Ave Marias і всі суворі батьки

На вулицях, кафе, потягах, автобусах

Усі De Profundis, усі morpionibus

А тим часом перебуваючи в кропиві

Сутана на талії, і я її замаскував

І пострижений свіжо, з гітарою в руках

Назустріч спасенній вірі я подався

Я впав на бушель жуків із захристії

Приймаючи мене за іншого, в унісон

Вони сказали мені: «Отче, заспівай нам якісь священні приспіви

Кілька здорових пісень, в яких у вас є секрет «Бурчання від запалу, струни під пальцями

Я співав The Gorilla з Fucking You

Кричали до самозванця, до зрадників до жебраків

Вони хочуть змусити мене зазнати мук Абеляра

Я поповню ряди німого Сераля

Красуні більше не прийдуть повиснути на моїх грудях

З моїм вирізаним голосом я буду мати місце вибору

Серед маленьких співачок біля дерев'яного хреста

Заманена шумом, дама милосердя

Скажіть їм «що ви робите?

Нещаслива зупинка «Сьогодні так багато чоловіків, які мають збочену схильність

Щоб вперто брати Купідона догори ногами

Так багато чоловіків позбавилися своїх чоловічих принад

Тим, у кого вони ще є, давайте не забирати

Ці кувалдові аргументи справили велике враження

Вони відпустили мене стоячи

Але на шляху до раю я більше не зроблю ні кроку

Віра прийде сама, або не прийде

Я ніколи не вбивав і не ґвалтував

Вже давно я не літав

І якщо Вічний існує, то зрештою він бачить

Що я поводжуся не набагато гірше, ніж якби я мав віру

Якщо Вічний існує, врешті-решт він бачить

Що я поводжуся не набагато гірше, ніж якби ми мали віру