Yakamoz - Defkhan, Sahin

Dikenlerden bezdim artık, kanlar aktı açan gülden

Yalan dünden hayır yok, yok aynalardan kaçan yüzden

Yaşadığımız dünya sahtekar ve satan türden

İsteseydin ışık çıkartırdım inan batan günden

Ölür müydün bana gülsen, içindeyim alevlerin

Feda etmişim dünyamı silinmez kader

Benim yaram derin, kana bulanmış alnımdan akan terim

Yanar tenim kor alevlerde saplandı şarapnelin

Bir nefeslik konuşabilsem anlatırdım sana birden

Ölümsüzlüklerde gizli şu gözlerden bakabilsen

Var mı senden öte yol?

Hasmı yılan olan çok

Yaşarken ölmem gerek, benim başka çıkar yolum yok

Uzağa bakan gözler ağlar barut kokan koğuşlardan

Bozuk radyolardan gurbeti çağırırlar çok uzaktan

Çok ufak da olsa umut var daima ölme gel

Zamanım az, geleceksen Azrail’den önce gel

Uzar geceler, düşer yakamoz

Bak hayatın kuralı bu, küser sana dost

Nesi var?

(nesi var, nesi var, nesi var?)

İhaneti var!

Yutar seneler, düşer saça boz

Kula bak eli mahkum siner kana toz

Geri sar!

(geri sar, geri sar, geri sar)

Cinayeti var!

Toprak bu ten bizi bekler mezar

Gün doğar, gün batar bitti zere kadar

Yeri var (yeri var, yeri var, yeri var, yeri var)

Kıyameti var!

Ne sende nefes;

ne de bende biraz

Bitecek yere gök, çökecek hem de kaz

Eli ağır (eli ağır, eli ağır, eli ağır)

İsabeti var!

Yoruldum sarsılmaktan yalnızlıklar baş ucumda

Sen de ölme fakat bırak da beni de yaşayayım namusumla

Kurşun sağ kolumda, engeller çok var daha yolumda

Kanımdan içme bak dostun da olurum kabusun da!

Kalbim kırık ispatı bur’da

Saati kurma zaten yalan

Beşikten mezara bu yol dalga geçer bazen zaman

Ceset oldum n’apsın param aşkım yaram bahtım kara

Ömrü astım dara, kaldım kara baskınlara kastın bana

Ben ölmedim ki kalktım ayağa baktım sana

Gözlerinden ağlarken ekmeğimi bandım kana

Ve n’aptın bana ben böylesine hiç düşmemiştim yerlere

İnan ki yalan gerçekten hiç gülmemiştim bir kere

Bak rap yapıştı tenime bela sevgilim yok soluk bana

Bu sahte dünya acımasız, takılı kaldım o tuzakta

Çok ufak da olsa umut var daima ölme gel

Zamanım az, geleceksen Azrail’den önce gel

Uzar geceler, düşer yakamoz

Bak hayatın kuralı bu, küser sana dost

Nesi var?

(nesi var, nesi var, nesi var?)

İhaneti var!

Yutar seneler, düşer saça boz

Kula bak eli mahkum siner kana toz

Geri sar!

(geri sar, geri sar, geri sar)

Cinayeti var!

Toprak bu ten bizi bekler mezar

Gün doğar, gün batar bitti zere kadar

Yeri var (yeri var, yeri var, yeri var, yeri var)

Kıyameti var!

Ne sende nefes;

ne de bende biraz

Bitecek yere gök, çökecek hem de kaz

Eli ağır (eli ağır, eli ağır, eli ağır)

İsabeti var!

Я втомився від тернів, з розквітлою троянди кров потекла

Немає вчорашнього блага від брехні, немає обличчя, що втікає від дзеркал

Світ, в якому ми живемо, шахрайський і проданий.

Якби ти хотів, я б виніс світло, повір мені, із дня заходу

Чи помер би ти, якщо посміхнешся мені, я в твоєму вогні

Я пожертвував своїм світом незгладимій долі

Моя рана глибока, піт стікає з мого закривавленого чола

Моя палаюча шкіра застрягла в вугіллі шрапнелі

Якби я міг говорити на один подих, я б сказав тобі раптом

Якби ти міг дивитися цими очима, захованими в безсмерті

Чи є вихід за межі тебе?

Багато змій

Я мушу померти, поки живу, іншого виходу не маю

Очі, що дивляться вбік, плачуть із палат, що пахнуть порохом

Здалека телефонують експатріантам із зламаних радіоприймачів

Навіть якщо вона дуже маленька, надія є, завжди вмирай, приходь

Мені не вистачає часу, якщо ти йдеш, приходь до Жнеця

Ночі стають довшими, ми падаємо

Дивись, це правило життя, він на тебе образиться, друже.

що не так?

(що відбувається, що відбувається, що відбувається)

У нього зрада!

Роки ковтають, падають у волосся

Подивись на вухо, його рука засуджена, кров — порох

Перемотати назад!

(перемотати назад, перемотати назад)

У нього вбивство!

З цієї могили нас чекає земля

Сонце сходить, сонце заходить

Він має своє місце (у нього є своє місце, воно має своє місце, воно має своє місце, воно має своє місце)

Це апокаліптично!

Яке твоє дихання;

ні

Скінчиться небо, звалиться і гусак

Важкі руки (важкі руки, важкі руки, важкі руки)

У нього хіт!

Я втомився від трясіння, самотність біля мого ліжка

Не вмирай також, але дозволь мені жити зі своєю честю.

Куля в моїй правій руці, на моєму шляху багато перешкод

Не пий моєї крові, я буду тобі другом і кошмаром!

Моє серце є доказом цього

Годинник заводити — це вже брехня

Ця дорога від колиски до могили часом висміює час

Я став трупом, що ти робиш, мої гроші, моя любов, моя рана, моя удача, моя чорна

Я повісив своє життя в тарі, я залишився, ви маєте на увазі набіги на мене

Я не вмер, я встав і подивився на тебе

Плачучи з очей твоїх, я хліб свій до крові вимазав

І що зі мною, я ніколи не був таким на землі

Повір мені, це брехня, я ніколи не сміявся

Дивись, реп прилип до шкіри, у мене немає дівчини, я бліда

Цей фальшивий світ жорстокий, я застряг у цій пастці

Навіть якщо вона дуже маленька, надія є, завжди вмирай, приходь

Мені не вистачає часу, якщо ти йдеш, приходь до Жнеця

Ночі стають довшими, ми падаємо

Дивись, це правило життя, він на тебе образиться, друже.

що не так?

(що відбувається, що відбувається, що відбувається)

У нього зрада!

Роки ковтають, падають у волосся

Подивись на вухо, його рука засуджена, кров — порох

Перемотати назад!

(перемотати назад, перемотати назад)

У нього вбивство!

З цієї могили нас чекає земля

Сонце сходить, сонце заходить

Він має своє місце (у нього є своє місце, воно має своє місце, воно має своє місце, воно має своє місце)

Це апокаліптично!

Яке твоє дихання;

ні

Скінчиться небо, звалиться і гусак

Важкі руки (важкі руки, важкі руки, важкі руки)

У нього хіт!