¿Y yo qué? - Def Con Dos

A cuánto asciende, la cuenta pendiente, que tengo contigo, señor presidente

Señor alcalde, señor ministro, señor don listo?

Que vaya cristo, que me habeis montado

Por no haber cumplido, por no haber pagado

Los meses de renta, que debo atrasados

Todo este tiempo que llevo espectante

Con una mano detrás, y otra delante, parado, tieso

Humillado y sin blanca, esperando paciente

A que cambie la racha, y llevo así, más de dos años, comiendome las uñas

Y los padrastros, mirando la tele

Y viendo asombrado, lo bien que les va a los que están manjando los hilos del

banco

Del pasto, del curro, que ahora dicen lo que hay

Pero solo unos pocos, tienen el gusto

De disfrutarlo, y da asco

Porque de la crisis, ¿quién se acuerda?

¿los que en vez de caviar comemos mierda?

Que la nueva era, no espera

A los rezagados, o sea, los más pringados

Mientras los de siempre, se frotan las manos

¿y yo qué?

¿y yo qué hago?

En la puta calle, y sin un, y sin un, y si un, y sin un clavo

¿y yo qué?

¿y yo qué hago?

Si lo poco que tenía me lo habeis, me lo habeis, me lo habeis, me lo habeis,

me lo habeis quitado

Mi hambre es mia, mi habre es mia

Mi habre es mia, y eso nadie me lo quita

Desastre, deshaucio, patada en la puerta

El agente de turno, el juzgado lo manda

Y con la ley en la mano, pero no la razón

Me han hechado de casa

Que me vaya a vivir debajo de un puente

O que busque cobijo en algún albergue

Que sube la bolsa, que sobra gentuza

La pela es la pela, y a mi que me zurzan

¿y yo qué?

¿y yo qué hago?

En la puta calle, y sin un, y sin un, y si un, y sin un clavo

¿y yo qué?

¿y yo qué hago?

Si lo poco que tenía me lo habeis, me lo habeis, me lo habeis, me lo habeis,

me lo habeis quitado

Mi hambre es mia, mi habre es mia

Mi habre es mia, y eso nadie me lo quita

Скільки це, пане президенте, у мене з вами є незавершений рахунок

Пане мер, пане міністре, пан Дон готові?

Іди, Христе, ти сів на мене

За те, що не виконав, за те, що не заплатив

Місяці орендної плати, які я заборгував

Весь цей час я чекав

Однією рукою позаду, а іншою попереду, стоячи, жорсткі

Принижені й безгрошові, терпляче чекають

Щоб смуга змінилася, а я так уже більше двох років, гриз нігті

І вітчими, дивляться телевізор

І з подивом бачивши, як добре поводяться ті, хто тягне за ниточки

банк

Про траву, про концерти, що зараз говорять, що є

Але лише деякі, вони мають смак

Насолоджуватися цим, і це нудно

Через кризу хто пам’ятає?

Ті з нас, хто їсть лайно замість ікри?

Щоб нова ера, не чекайте

До відстаючих, тобто найбільш принижених

Поки звичайні потирають руки

що зі мною?

і що мені робити?

На бісаній вулиці і без а, і без а, а якщо а, то і без цвяха

що зі мною?

і що мені робити?

Якщо те мало, що я мав, ти дав мені, ти дав мені, ти дав мені, ти дав мені,

ти забрав його у мене

Мій голод – це мій, мій голод – мій

Мої гроші мої, і їх у мене ніхто не забирає

Катастрофа, виселення, удар у двері

Черговий агент, його відправляє суд

І з законом в руках, але не розумом

Мене вигнали з дому

Що я йду жити під міст

Або шукати притулку в притулку

Що фондовий ринок йде вгору, що є багато афери

Пела є пела, і вони прокляті мене

що зі мною?

і що мені робити?

На бісаній вулиці і без а, і без а, а якщо а, то і без цвяха

що зі мною?

і що мені робити?

Якщо те мало, що я мав, ти дав мені, ти дав мені, ти дав мені, ти дав мені,

ти забрав його у мене

Мій голод – це мій, мій голод – мій

Мої гроші мої, і їх у мене ніхто не забирає