Dying in Analog - Deceased

I’m turning pale as I’m told the news

That a death has crept in me

In terminal bliss my life cut short

And now my soul is numb

Sunken cheeks and yellowed skin

I’ve seen the horrible ways of disease

So scared, alone as my anger grows

Yet tears become my eyes

Welcome to terminal end

The doctors informed me it’s my grave

The beauty in growing up when I did

I look back a young man and smile a kid

I’m dying, slowly dying under

The force of my terminal world

As the old man loves the young man

Cries dying in analog

My family and loved ones scared and

Afraid for this sudden change to my life

I can’t have tomorrow to fix yesterday

This moment is all that I have

I’m dying, slowly dying under

The force of my terminal world

As the old man loves the young man

Cries dying in analog

Living… death be not proud

Dying… the end of my days

Living… the force I must obey

I’m dying, slowly dying under

The force of my terminal world

As the old man loves the young man

Cries dying in analog

Living… death be not proud

Dying… the end of my days

Living… a wounded soul

As the end has come for me

Its turning my spirit to see those like me

Eaten by disease

So much for the health so much for life

Forever from dust to decay

There’s no time to understand the

Scare within my heart

Yes my termination has been aroused

By fears of mortality

I dream for the past so set in my ways

While the living are dreaming beyond

But death should be peaceful

A heartfelt goodbye

And free from prolonged agony

A few more hours, lasting minutes

Or maybe seconds more

I turn and stir and wonder why still

It’s time for me

My vision fading, dimming down

All around me running slow

My precious family sits and cries

As disease destroys my life

I motion my loved ones to stand by my side

At deathbed attempting to speak

The feeling the need to settle the pains

From the hurts betrayals from me

I pour from the heart to those that I love

As I struggle to die feeling peace

With them I reflect and make my amends

As poorly my dying heart beats

Slowly the power bestowed by the fear

Awakes and harvests in me

Surely this is because I’m afraid

Afraid of beyond, afraid of the fear

Where will it take me?

my final need

Is to find out at last the one truth

And then it becomes me passing away

It arrives along with death’s stare

In life remembered

Gone forever

Gone forever down to the earth

That brought me to life

On to heareafter

With grace by my side

Far from above be-stilled

Underground numb to the living

Peaceful and sound

A funeral of life, a name on a grave

Yet forever the memories sing…

Я бліднею, коли мені повідомляють новини

Що в мене вкралася смерть

У кінцевому блаженстві моє життя обірвалося

А тепер моя душа заціпеніла

Запалі щоки і пожовкла шкіра

Я бачив жахливі способи захворювання

Такий наляканий, самотній, як мій злість зростає

Але сльози стають моїми очима

Ласкаво просимо до кінця терміналу

Лікарі повідомили, що це моя могила

Краса, коли я виріс, коли я це зробив

Я озираюся на молодого чоловіка та посміхаюся дітині

Я вмираю, повільно вмираю

Сила мого термінального світу

Як старий любить молодого

Аналогові крики вмирають

Моя родина та близькі налякані і

Боюся цієї раптової зміни в моєму житті

Я не можу виправити завтрашній день

Ця мить — все, що у мене є

Я вмираю, повільно вмираю

Сила мого термінального світу

Як старий любить молодого

Аналогові крики вмирають

Жити... смерть не пишатися

Вмираю… кінець моїх днів

Живу… силою, якій я мушу підкорятися

Я вмираю, повільно вмираю

Сила мого термінального світу

Як старий любить молодого

Аналогові крики вмирають

Жити... смерть не пишатися

Вмираю… кінець моїх днів

Жива... поранена душа

Оскільки для мене настав кінець

Це повертає мій дух, щоб побачити таких, як я

З’їдений хворобою

Стільки для здоров’я, стільки й для життя

Назавжди від праху до тління

Немає часу зрозуміти

Страх у моєму серці

Так, мій розірвання викликано

Через страх смерті

Я мрію про минуле, тому встановлюю мої путі

Поки живі мріють далі

Але смерть має бути мирною

Сердечне прощання

І вільний від тривалої агонії

Ще кілька годин, тривалість хвилин

Або може більше секунд

Я вертаюся, помішую і дивуюся, чому все ще

Мені пора

Мій зір згасає, тьмяніє

Все навколо мене повільно біжить

Моя дорогоцінна родина сидить і плаче

Оскільки хвороба руйнує моє життя

Я закликаю своїх любих постояти біля мене

На смертному одрі намагається заговорити

Відчуття необхідності вгамувати біль

Від болі зради від мене

Я виливаю від серця тим, кого люблю

Коли я намагаюся померти, відчуваючи спокій

З ними я розмірковую та виправляю свої виправки

Як погано б’ється моє вмираюче серце

Повільно сила, яку дарує страх

Прокидається і збирає в мені

Звичайно, тому що я боюся

Боїться за межами, боїться страху

Куди це мене приведе?

моя остання потреба

Це з’ясувати нарешті єдину істину

А потім стає, що я помираю

Воно приходить разом із передсмертним поглядом

В житті запам’ятався

Пішов назавжди

Назавжди спустився на землю

Це оживило мене

У подальшому

З милістю поруч

Далеко зверху затих

Підземний заціпенілий для живих

Спокійно і добротно

Похорон життя, ім’я на могилі

Та вічно співають спогади...