A Very Familiar Stranger - Deceased

As I try to tell this story my skin’s no longer tight

As if it wants to leave and get away from me

But I’ve lived through this night of fright

And found real signs of other life

In disbelief I’ll tell you what I’ve seen…

It started out as simply normal driving in my car

Taking in the world and marveling the stars above

When a woman out of nowhere appeared to be in need

So I stopped to reach a helpful friendly hand

But something wasn’t right!

She wouldn’t speak at all but I felt this urge to help her

As I told the girl to please get in my car

She looked on the verge of death pure white and freezing cold

So I placed my coat around her fragile arms

In a couple minutes time her face showed signs of life

She finally spoke and asked to take her home

She gave to me an address I assured her to relax

For in minute’s time she’d be there safe and warm

As I came across her cottage my hitchhiker was home

She thanked me so and walked up through the door

As I turned to pull away I remembered of my jacket

She wore it as she struggled to stay warm

I left my car and rang the bell thinking she’d be waiting

Instead I got the mother of my girl

She said that she’d been waiting and not to say a word

And down a narrow hall she took my hand and led the way

We stopped in a tiny room that looked as if un-lived

All around sat pictures of my stranger’s face

But the borders they were black the signature of death

She informed me that my passenger was dead

I didn’t believe a word she was sitting right beside me

Only minutes back riding in my car

She took my hand and led me back outside and through a gate

To a private cemetery in the yard

On a grave there sat a picture of my unexpected guest

From the grave I learned she died some time ago

She said in stranger’s cars her daughter finds a ride

For an accident had brought her to the ground

And every night she comes home to please her lonely mother

It’s an instinct from the time she spent on earth

But she is gone she assured me death had come

And this ghostly image was living on in my mind

I told her to cherish her spirit

She just sat and cried at the grave

I told her to cherish her spirit

She just sat and cried at the grave

In the cold she was in mourning at the passing of her child

So I felt the need to leave and let her be

But I stopped to quickly question who was my freezing stranger?

She was the perfect image of the girl

As I turned to leave the madness I caught a flash of something

It was sticking out from underneath the grave

In a shocking revelation I became at one with death

As instantly I learned the woman spoke the truth

For in the grave before me my jacket in the ground

The one I gave my stranger on this night, this very night!

She was my stranger, yet she was dead, familiar stranger

Коли я намагаюся розповісти цю історію, моя шкіра більше не стягується

Ніби воно хоче піти й піти від мене

Але я пережив цю ніч страху

І знайшов реальні ознаки іншого життя

Не вірячи, я розповім вам, що я бачив…

Все починалося як звичайна їзда в моїй машині

Поглиблювати світ і дивуватися зіркам нагорі

Коли з нізвідки виявилося, що жінка потребує

Тому я зупинився, щоб дотягнутися до корисної дружньої руки

Але щось було не так!

Вона взагалі не говорила, але я відчував бажання допомогти їй

Я сказав дівчині, будь ласка, сідайте в мою машину

Вона виглядала на межі смерті чисто білим і холодним

Тому я поклав пальто на її тендітні руки

За пару хвилин її обличчя подавало ознаки життя

Нарешті вона заговорила й попросила відвезти її додому

Вона дала мені адресу, я запевнив її розслабитися

Бо через хвилину вона буде там у безпеці й теплі

Коли я натрапив на її котедж, мій автостопник був вдома

Вона подякувала мені і підійшла крізь двері

Коли я повернувся, щоб відтягнутися, я згадав про свою куртку

Вона носила його, коли намагалася зігрітися

Я вийшов із автомобіля й подзвонив у дзвінок, думаючи, що вона чекає

Замість цього я отримав матір мої дівчини

Вона сказала, що чекала і не сказала ні слова

І вузьким коридором вона взяла мене за руку і повела

Ми зупинилися в крихітній кімнаті, яка виглядала ніби не жила

Навколо висіли фотографії обличчя мого незнайомця

Але межі у них були чорними, як ознака смерті

Вона повідомила мені, що мій пасажир помер

Я не повірив жодному слову, що вона сиділа біля мене

Лише хвилини тому, коли я їхав у мому автомобілі

Вона взяла мене за руку і вивела назад на вулицю і через ворота

На приватний цвинтар у двірі

На могилі сиділа фотографія мого несподіваного гостя

З могили я дізнався, що вона померла деякий час тому

Вона сказала, що в чужих машинах її дочка підвозить

Бо нещасний випадок привів її до землі

І щовечора вона приходить додому, щоб порадувати свою самотню матір

Це інстинкт із часу, який вона провела на землі

Але вона пішла, вона запевнила мене, що смерть прийшла

І цей примарний образ жив у моїй свідомості

Я сказав їй плекати свій дух

Вона просто сиділа і плакала біля могили

Я сказав їй плекати свій дух

Вона просто сиділа і плакала біля могили

На морозі вона оплакувала смерть дитини

Тому я відчула потребу піти й дозволити їй бути

Але я перестав запитати, хто був моїм незнайомцем?

Вона була ідеальним образом дівчини

Коли я повернувся, щоб покинути божевілля, щось спалахнув 

Воно стирчало з-під могили

У шокуючому одкровенні я зблизився зі смертю

Як миттєво довідався, що жінка сказала правду

Бо в могилі переді мною мій піджак у землі

Той, який я подарував моєму незнайомцю цієї ночі, цієї самої ночі!

Вона була моєю незнайомкою, але вона була мертва, знайома незнайомка