Labyrinth - Decadence

Looking around but I cannot find

What I’m looking for I am not sure

I want to get the fuck out of this place

Blocked by walls in front of my face

Where am I?

Am I far from where I was?

I am already far and lost

Search for humanity, totally detached

Callously left to persist and last

Walking around, I can only see walls

Trapped inside long dark vicious halls

Help me!

Why can’t anyone hear me?

Am I the only one hearing these calls?

I was here already before

I’ll go back but I won’t find the door

All from here is gone but me No release from this never-ending labyrinth

I walk in my own footprints

I feel the cold winds, they blow in my face

Ensuring me, I walk towards the dead

But I’m lost, where am I to head?

Lead me to the exit door

I hear my steps on the cold empty floor

I am dying, I want to get out

It’s so silent, scares me to the core

Walking around, I can only see walls

Trapped inside long dark vicious halls

Help me!

Why can’t anyone hear me?

Am I the only one hearing these calls?

I was here already before

I’ll go back but I won’t find the door

All from here is gone but me No release from this never-ending labyrinth

No one from outside will come

I know, because you’re all gone

If you would be here you would have shown

That earth is not as cold as stone

I know you think I’m lost forever

You’re wrong, I’m stronger than ever

Spit before me and laugh with pride

I’m am stone cold and will forever stride

Walking around, I can only see walls

Trapped inside long dark vicious halls

Help me!

Why can’t anyone hear me Am I the only one hearing these calls?

I was here already before

I’ll go back but I won’t find the door

All from here is gone but me Who will now set me free?

Дивлюсь навколо, але не можу знайти

Що я шукаю, я не впевнений

Я хочу піти на біса з цього місця

Заблокований стінами перед моїм обличчям

Де я?

Я далекий від того, де був?

Я вже далеко й заблукав

Шукайте людяність, повністю відсторонена

Безтурботно залишено наполягати й тривати

Гуляючи, бачу лише стіни

У пастці довгих темних порочних залів

Допоможи мені!

Чому мене ніхто не чує?

Я одний чую ці дзвінки?

Я вже був тут раніше

Я повернусь, але не знайду дверей

Усе звідси зникло, крім мене Немає звільнення з цього нескінченного лабіринту

Я ходжу власними слідами

Я відчуваю холодні вітри, вони дмуть мені в обличчя

Запевняючи мене, я йду до мертвих

Але я заблукав, куди мені йти?

Проведіть мене до виходу

Я чую свої кроки на холодній порожній підлозі

Я вмираю, хочу вийти

Це так тихо, мене лякає до глибини душі

Гуляючи, бачу лише стіни

У пастці довгих темних порочних залів

Допоможи мені!

Чому мене ніхто не чує?

Я одний чую ці дзвінки?

Я вже був тут раніше

Я повернусь, але не знайду дверей

Усе звідси зникло, крім мене Немає звільнення з цього нескінченного лабіринту

Ніхто ззовні не прийде

Я знаю, тому що ви всі пішли

Якби ви були тут, ви б показали

Земля не така холодна, як камінь

Я знаю, що ти думаєш, що я втрачений назавжди

Ти помиляєшся, я сильніший, ніж будь-коли

Плюйте переді мною і смійтеся з гордістю

Я замерзла і буду вічно крокувати

Гуляючи, бачу лише стіни

У пастці довгих темних порочних залів

Допоможи мені!

Чому мене ніхто не чує. Невже я одний чую ці дзвінки?

Я вже був тут раніше

Я повернусь, але не знайду дверей

Усе звідси зникло, крім мене Хто тепер звільнить мене?