The Ocean (Interlude) - Deca

Beneath the ocean

There is still a vast, unexplored frontier

(Voice 1)

Okay, I was, um, climbing a mountain

And I started falling…

(Voice 2)

And falling and falling

And it’s like everything becomes black

I thought: I’m going to die

I’m, I’m dying

This is the end

And I let go

And I hit the Ocean

I used to have this recurring dream

I’d be in a place

Where it was like a maze to get out of

But there were no walls

Like I was struggling to get out of a

Fucking, space

I’m in a prison

It’s a circular room

I’ve been transferred from somewhere

And I don’t have any memory of?

I’m introduced to this room by some kind of mental health professional,

scientist or something

And it’s very elaborate

With technology that I don’t understand

And I don’t know what these machines do

There was this house

And it was lined with these strange, green figures

They were like little aliens or little monsters

And I started walking into the house

And I was really afraid, uh

And I didn’t know why I was so afraid

I grabbed the knob on the door

I opened up the door

And I realised that I was walking into my own mind

And then I woke up

Під океаном

Є ще величезний, незвіданий кордон

(Голос 1)

Гаразд, я підіймався на гору

І я почав падати…

(Голос 2)

І падає і падає

І ніби все стає чорним

Я думав: я помру

Я, я вмираю

Це кінець

І я відпустив

І я потрапив в океан

Раніше я мав цей повторюваний сон

Я був би на місці

Де це було схоже на лабіринт, з якого потрібно вийти

Але стін не було

Ніби я намагався вибратися з

Бля, космос

Я у в’язниці

Це кругла кімната

Мене звідкись перевели

І я не пам’ятаю?

Мене познайомив із цією кімнатою якийсь фахівець із психічного здоров’я,

вчений чи щось подібне

І це дуже детально

З технологією, яку я не розумію

І я не знаю, що ці машини роблять

Був цей будинок

І він був обшитий цими дивними зеленими фігурами

Вони були схожі на маленьких інопланетян або маленьких монстрів

І я почала заходити в будинок

І я дуже боявся, е-е

І я не знав, чому я так боявся

Я схопив ручку на дверях

Я відчинив двері

І я зрозумів, що зайшов у власний розум

А потім я прокинувся