The Gladdest Thing - Deb Talan

I will be the gladdest thing under the sun

I will touch a hundred flowers and not pick one

I will look at cliffs and clouds with quiet eyes

Watch the wind blow down the grass and the grass rise

Doesn’t each of us have a place we belong

Could be a sidewalk crack or sad song

Inside our searching is desire to etch a silent thought in stone

To make our tender heart known

I will be the gladdest thing under the sun

I will touch a hundred flowers and not pick one

I will look at cliffs and clouds with quiet eyes

Watch the wind blow down the grass and the grass rise

And when the lights begin to show up from the town

I will mark which must be mine and then start down

Everyone wants to be a hero or a savior of small things

I want to be champion of evening, forget not the beauty of the in-betweens

Everyone of us had orphaned our bodies

Born from dust of the stars

We can comfort each other in this place

I can look into your eyes and see my own face

I will be the gladdest thing under the sun

I will touch a hundred flowers and not pick none

I will look at cliffs and clouds with quiet eyes

Watch the wind blow down the grass and the grass rise

And when the lights begin to show up from the town

I will mark what must be mine and then start down

Я буду найрадішим під сонцем

Я доторкнуся до сотні квітів і не зірву жодної

Я дивлюсь на скелі й хмари тихими очима

Подивіться, як вітер зносить траву, а трава піднімається

Хіба у кожного з нас немає свого місця

Це може бути тріщина на тротуарі чи сумна пісня

Всередині нашого пошуку бажання закарбувати тиху думку в камені

Щоб наше ніжне серце стало відомим

Я буду найрадішим під сонцем

Я доторкнуся до сотні квітів і не зірву жодної

Я дивлюсь на скелі й хмари тихими очима

Подивіться, як вітер зносить траву, а трава піднімається

І коли з міста починають з’являтися вогні

Я позначу, що має бути моїм, а потім почну вниз

Кожен хоче бути героєм чи рятівником дрібниць

Я хочу бути чемпіоном вечора, не забувайте про красу поміж

Кожен із нас осиротів свої тіла

Народжений із зоряного пилу

Ми можемо втішити один одного тут

Я можу поглянути в твої очі й побачити своє власне обличчя

Я буду найрадішим під сонцем

Я доторкнуся до сотні квітів і не зірву жодної

Я дивлюсь на скелі й хмари тихими очима

Подивіться, як вітер зносить траву, а трава піднімається

І коли з міста починають з’являтися вогні

Я позначу те, що має бути моїм, а потім почну вниз