Atlantis - Deas Vail

Stuck in a world of water and glass—-

Of recycled air and years that have passed.

No one’s going to find us here.

They don’t know to look.

No rescue is coming.

No one’s going to find us here.

They don’t know to look.

No rescue is coming.

We took away to make our homes.

Now nothing remains

From all of our hunger.

We gave into our need to own,

So the tide in its rage

Has taken us under.

We are waiting to be found

At the bottom of the earth,

And frequently we’ll send a melody.

To the surface of the womb,

Where our hope of notice looms.

From the perfect place for all humanity—-

In the valley of the deep.

Death is a stranger

With tricks up his sleeves

That we’ll always need

But we’ll never receive.

No one’s going to find us here.

They don’t know to look.

No rescue is coming.

No one’s going to find us here.

They don’t know to look.

No rescue is coming.

We are waiting to be found

At the bottom of the earth,

And frequently we’ll send a melody.

To the surface of the womb,

Where our hope of notice looms.

From the perfect place for all humanity—-

From the valley of the deep.

I wanna see those gardens where I used to pray.

Where I watched the sun come up And evening turn to day.

Light never seems to find this place.

This black is a permanent reminder that…

We are waiting to be found

At the bottom of the earth.

And frequently we’ll send a melody.

To the surface of the womb,

Where our hope of notice looms.

From the perfect place for all humanity—-

In the valley of the deep.

Застряг у світі води та скла—-

Переробленого повітря та минулих років.

Ніхто нас тут не знайде.

Вони не знають дивитися.

Порятунку не буде.

Ніхто нас тут не знайде.

Вони не знають дивитися.

Порятунку не буде.

Ми забрали, щоб облаштувати свої будинки.

Тепер нічого не залишилося

Від усього нашого голоду.

Ми піддалися своїй потребі володіти,

Отже, приплив у своїй люті

Забрав нас під себе.

Чекаємо, щоб нас знайшли

На дні землі,

І часто ми надсилаємо мелодію.

На поверхню матки,

Там, де вимальовується наша надія помітити.

З ідеального місця для всього людства—-

У долині глибини.

Смерть — чужа

З трюками в рукаві

Що нам завжди знадобиться

Але ми ніколи не отримаємо.

Ніхто нас тут не знайде.

Вони не знають дивитися.

Порятунку не буде.

Ніхто нас тут не знайде.

Вони не знають дивитися.

Порятунку не буде.

Чекаємо, щоб нас знайшли

На дні землі,

І часто ми надсилаємо мелодію.

На поверхню матки,

Там, де вимальовується наша надія помітити.

З ідеального місця для всього людства—-

З долини глибокої.

Я бажаю побачити ті сади, де молився.

Де я спостерігав, як сходить сонце І вечір переходить в день.

Світло ніколи не знаходить цього місця.

Цей чорний — постійне нагадування, що…

Чекаємо, щоб нас знайшли

На дні землі.

І часто ми надсилаємо мелодію.

На поверхню матки,

Там, де вимальовується наша надія помітити.

З ідеального місця для всього людства—-

У долині глибини.