Ma dimension - Davodka

Viens dans ma dimension, c’est du domaine du paranormal

Normal t’as pas l’moral, tu croises des gens y’en a pas un d’normal

L’décor pourrit ma vue, j’entends des cris et des sirènes qui s’lancent

Tu marches sur des débris, ça y est j’déprime et j’ai la tête qui flanche

Après «Un Poing C’est Tout», v’là l’uppercut, il fallait qu’j’récidive

J’viens pour atteindre mon but sur un p’tit pont et une passe décisive

Vieillir c’est un contrat, normal qu’on angoisse sur les clauses

Car pour du taf y’a pas que les Pakistanais qu’on envoie sur les roses

A travers mes écrits toutes mes valeurs c’est ça qu’j’te laisse

L’alcool pour ma mémoire c’est l’Alzheimer de ma jeunesse

Plus qu’une époque, un vrai cul-de-sac, ici ça t’choque que t’ais plus d’srab

L’envie de s’rapprocher du sable, c’est pour mon amour-propre que j’fais du sale

Et en parlant d’amour j’attendrais pas qu’une jolie pute m’aborde

Car tout miser sur moi c’est la seule force qu’la solitude m’apporte

Faut que je crève l’abcès, toutes ces scènes m’obsèdent

J’observe, j’ai trop de cernes et de tonnes de thèmes obscènes

J’refais une bête d’entrée, les ingrédients s’reflètent dans mes couplets

Car tant qu’la rage sera toujours au menu bah j’remettrais l’couvert

Trop d’nostalgie quand sur les traces de mon passé j’baroude

L’exemple c’est Diana, y’a pas qu’les bons potos qui vont croiser ta route

On sent que t’as mal après c’te frappe, y’a de la casse après qu’je craque

Place au ravage, on s’cale dans un bar et j’marche au radar après deux flashs

J’sais qu’vous trouvez ça drôle, j’ai qu’des bouteilles pour décorer ma piaule

J’suis juste un gosse de plus qui de la haine a développé l’syndrome

Je pe-cho ma bière, j’monte sur les toits quand tout m’embarrasse

J’contemple le Sacré-Cœur et m’met à dos la grande Tour Montparnasse

Car vu d’en haut j’vois c’qui a en bas en taille réduite

Mais la misère est bien trop grande, c’est le géant d’mon illusion d’optique

Cherche pas l’embrouille, sur ton visage j’te laisse la trace du poing

La Fontaine l’a pas écrite, rats et termites ça c’est la fable du coin

J’me noie dans les regrets l’soir et si y’a pas de paix je crois

En fait, je suis le non-croyant qui s’est reconverti en MP3

Personne n’arrêtera cette mélodie qui trotte, qui me berce

Y’a des morts en série, la rue c’est le virus sorti de Walking Dead

J’ai que le bac à glaçon donc c'était chaud de squatter la FAC

Ce son, c’est comme la Cheesy Crust: j’ai un classique, donc tu reconnais la

patte

Приходьте в мій вимір, це паранормальне

Нормальний ти не маєш моралі, ти зустрічаєшся з людьми, серед них немає жодного нормального

Декор гниє мій зір, я чую крики та сирени, які запускаються

Ти ходиш по сміттям, ось і все, я в депресії, а голова крутиться

Після "Un Poing C'est Tout", ось апперкот, мені довелося це зробити знову

Я прийшов, щоб досягти своєї мети на маленькому містку та передачі

Старіння – це контракт, нормально, що ми турбуємося про пункти

Бо на роботу ми посилаємо троянди не тільки пакистанцям

Через свої твори всі свої цінності я залишаю тобі

Алкоголь для моєї пам'яті - це хвороба Альцгеймера моєї молодості

Більше ніж епоха, справжня тупикова ситуація, тут вас шокує, що у вас більше сраб

Бажання підійти ближче до піску, це для моєї самооцінки я роблю бруд

А якщо говорити про кохання, я б не чекав, коли до мене підійде гарненька сучка

Бо ставка на мене — єдина сила, яку мені дає самотність

Я повинен лопнути гнійник, всі ці сцени мене одержимі

Я помічаю, у мене забагато темних кіл і безліч непристойних тем

Я переробляю звіра входу, інгредієнти відображені в моїх віршах

Бо поки сказ завжди буде в меню, ну, я знову розповім

Забагато ностальгії, коли я блукаю слідами свого минулого

Прикладом є Діана, не тільки хороші друзі перетнуть вам шлях

Ми відчуваємо, що у вас біль після того, як він вас вдарив, є поломка після того, як я зламався

Звільніть місце розруху, ми зупиняємось у барі, і я виходжу на радар після двох спалахів

Я знаю, вам це смішно, у мене є лише пляшки, щоб прикрасити мою кімнату

Я просто ще одна дитина, у якої розвинувся синдром від ненависті

Я пе-чо своє пиво, я піднімаюся на дахи, коли мене все соромить

Я дивлюся на Сакре-Кер і повертаюся спиною до великої вежі Монпарнас

Тому що зверху я бачу те, що внизу в зменшеному розмірі

Але нещастя занадто великі, це гігант моєї оптичної ілюзії

Не шукай розгубленості, на твоєму обличчі я залишаю тобі слід від кулака

Це не писав Ла Фонтен, щури й терміти — це місцева казка

Я тону в жалю вночі, і якщо немає спокою, я вірю

Насправді я той невіруючий, хто перетворив MP3

Ніхто не зупинить цю мелодію, що мчить, розгойдує мене

Бувають серійні смерті, вулиця — це вірус із «Ходячих мерців».

У мене є тільки лоток для кубиків льоду, тому було спекотно присідати FAC

Цей звук схожий на Cheesy Crust: у мене є класика, тож ви впізнаєте

лапа