Flower Child - David Ruffin

Well, well, well

I caught a passing cab to a part of town that was worn and drab

I walked down the dingy stairs, ignoring the dirt that was lying there

From a space beneath the door, a light reflected on the floor

I saw shadows of passing feet, there was incense smelling sweet

So long I hesitated

I knocked and then I waited

My thoughts were running wild

Then I saw my flower child

I did, I did, I did

Although her voice was still the same, the years had truly made a change

My angel in disguise had long, dark hair and big black eyes

And then flowers, bright and tall

Splattered all over the wall

I just couldn’t believe my eyes

«Was this the child?», I analysed

Where, where, where did I go wrong

To make her leave her home

I hid my shame with a smile

When I saw my flower child

Yes I did, I did

When, when I saw my flower, flower, flower, flower child

When I saw my flower child, yes I did

Well, well, well, well

Before I left, she kissed my cheek

There were no more words to speak

'Cause at last I understood

And it did my heart some good

She said happiness was love

Something she had plenty of

Oh, I no longer felt the shame

'Cause my daughter made it plain

Sad, sad 'cause I had to go

I loved my baby so

My trip was sure worthwhile

At last, at last I saw my flower child

I did, I did, I did, I did

Sad 'cause I had to go

I loved my daughter so

When I, when I saw my flower child

I did, I did, I did

Honey, at last I understood

And it did my heart a whole lot of good

When I, when I, when I …

Так Так Так

Я зловив таксі, що проїжджало повз частини міста, яка була зношена й похмура

Я спустився по брудних сходах, не звертаючи уваги на бруд, який там лежав

З місця під дверима світло відбивалося на підлозі

Я бачив тіні пробіжних ніг, солодко пахло ладаном

Так довго я вагався

Я постукав, а потім зачекав

Мої думки були шаленими

Тоді я побачила свою дитя-квітку

Я робив, я робив, я робив

Незважаючи на те, що її голос залишився тим самим, роки справді внесли зміну

Мій переодягнений ангел мав довге темне волосся та великі чорні очі

А потім квіти, яскраві й високі

Розбризкується по всій стіні

Я просто не міг повірити своїм очам

«Це була дитина?», — проаналізував я

Де, де, де я помилився

Щоб змусити її покинути дім

Я приховав свій сором посмішкою

Коли я побачив свою дитину-квітку

Так, я робив, я робив

Коли, коли я бачив свою квітку, квітку, квітку, дитя-квітку

Так, коли я побачив свою дитину-квітку

Ну, добре, добре, добре

Перш ніж я пішов, вона поцілувала мене в щоку

Більше не було слів, щоб говорити

Бо нарешті я зрозумів

І це підійшло моєму серцю

Вона сказала, що щастя - це любов

Чогось у неї було вдосталь

О, я більше не відчував сорому

Тому що моя дочка зрозуміла

Сумно, сумно, бо мені довелося йти

Я так любила свою дитину

Моя поїздка була вартістю

Нарешті, нарешті я побачив свою дитину-квітку

Я робив, я робив, я робив, я робив

Сумно, бо мені довелося піти

Я так любив свою дочку

Коли я, коли я бачила свою дитя-квітку

Я робив, я робив, я робив

Любий, нарешті я зрозумів

І це принесло моєму серцю дуже багато добра

Коли я, коли я, коли я…