Strangers On A Train - David Nail

Sometimes you see someone

When you’ve already got someone

Still you wonder what if they had come

Along, a long time ago

You know that they’re feeling it too

But there ain’t nothin' you gonna do

Except for imagine who you might have been with them

They’re not tryin' to make it last

Just enjoying each second as they pass

'Cause as these little brick houses are flying by

'Neath the flickering of the railcar lights

I let myself get lost in your eyes a while

Not another passenger in here can see

How in my mind you’re holdin' me

While outside the cold makes snow out of the rain

But in here were just strangers on a train

Start to smile, I turn my head

It’s kinda like a spider’s web

I just can’t seem to sake you off

So I look your way again

You’re staring off trying to pretend

Like you haven’t noticed me at all

But don’t feel guilty it don’t mean much

The truth is the two of us ain’t never gonna touch

'Cause as these little brick houses are flying by

'Neath the flickering of the railcar lights

I let myself get lost in your eyes a while

Not another passenger in here can see

How in my mind you’re holdin' me

While outside the cold makes snow out of the rain

But in here were just strangers on a train

Brakes grind, I gotta go

Reach down pick up my coat

Afraid that you might stop me in the aisle

Watch my breath rising in the air

I can’t do nothing but just stand there

As you press your hand against the windowpane

And I wave to my stranger on a train

Іноді ти бачиш когось

Коли ти вже маєш когось

Все ще дивуєшся, що якби вони прийшли

Разом, давним-давно

Ви знаєте, що вони теж це відчувають

Але ти нічого не зробиш

За винятком уявіть, ким ви могли бути з ними

Вони не намагаються дотягнутися до кінця

Просто насолоджуюсь кожною секундою, коли вони минають

Тому що ці маленькі цегляні будиночки пролітають повз

«Під мерехтінням ліхтарів вагонів

Я дозволив собі на деякий час загубитися в твоїх очах

Інший пасажир тут не бачить

Як у моїй душі ти мене тримаєш

Коли надворі холод утворює сніг із дощу

Але тут були просто незнайомці в поїзді

Починаю посміхатися, я повертаю голову

Це схоже на павутину

Я просто не можу відпустити вас

Тож я знову дивлюсь у вашу сторону

Ви дивитеся, намагаючись прикидатися

Ніби ти взагалі мене не помітив

Але не відчувайте провину — це не так багато

Правда в тому, що ми вдвох ніколи не торкнемося

Тому що ці маленькі цегляні будиночки пролітають повз

«Під мерехтінням ліхтарів вагонів

Я дозволив собі на деякий час загубитися в твоїх очах

Інший пасажир тут не бачить

Як у моїй душі ти мене тримаєш

Коли надворі холод утворює сніг із дощу

Але тут були просто незнайомці в поїзді

Гальма скреготять, я мушу йти

Підніміть моє пальто

Боюся, що ви можете зупинити мене в проході

Дивіться, як моє дихання піднімається в повітрі

Я нічого не можу робити, а просто стояти

Коли ви притискаєте руку до віконного скла

І я махаю своєму незнайомцю в поїзді