Barcelona Nights - David Benoit, Jane Monheit

We’d been in love awhile,

But Barcelona made us one,

On the Festival of Mercy,

When the fountain was aflame.

Up on the highest hill,

I’d never felt a deeper thrill

Than the way you pulled me closer,

And the way you said my name.

I dream sweet dreams

Of the music in the plazas,

And the color of the lights,

When you and I

Shared love’s exhilaration

On those Barcelona nights.

We wandered endlessly,

Drank in the beauty of the place,

Saw the sketches of Picasso,

And the ruins underground.

We talked in wonderment

Of all the years alone we’d spent,

Grew silent, in amazement,

At the miracle we’d found.

I weep inside,

For the time when every evening

Brought a host of new delights.

Oh please, my love,

Don’t say we’ve lost the magic

Of those Barcelona nights.

How well you loved me then.

You could not bear to turn away,

But always kept returning

To ask for one more kiss.

You seem so different now,

Your manner pleasantly blasé.

My broken heart refuses

To believe we’ve come to this.

I dream sweet dreams

Of the music in the plazas,

And the color of the lights,

When you and I

Shared love’s exhilaration

On those Barcelona nights.

I dream sweet dreams

Of the music in the plazas,

And the color of the lights,

When you and I

Shared love’s exhilaration

On those Barcelona nights.

Ми були закохані деякий час,

Але Барселона зробила нас одним,

На фестивалі милосердя,

Коли горів фонтан.

На найвищому пагорбі,

Я ніколи не відчував глибшого трепету

ніж те, як ти підтягнув мене ближче,

І те, як ти назвав моє ім’я.

Мені сняться солодкі сни

Музику на площах,

І колір вогнів,

Коли ти і я

Спільне захоплення кохання

У ті барселонські ночі.

Ми блукали без кінця,

Напився краси місця,

Бачив ескізи Пікассо,

І руїни під землею.

Ми з подивом розмовляли

З усіх років, які ми провели на самоті,

Затих, у подиві,

На чудо, яке ми знайшли.

Я плачу всередині,

На той час, коли кожен вечір

Принесли багато нових принад.

О, будь ласка, моя любов,

Не кажіть, що ми втратили магію

З тих барселонських ночей.

Як добре ти мене тоді любив.

Ти не міг відвернутися,

Але завжди повертався

Щоб попросити ще один поцілунок.

Зараз ти здається таким іншим,

Ваша манера приємно лагідна.

Моє розбите серце відмовляється

Повірити, що ми до цього дійшли.

Мені сняться солодкі сни

Музику на площах,

І колір вогнів,

Коли ти і я

Спільне захоплення кохання

У ті барселонські ночі.

Мені сняться солодкі сни

Музику на площах,

І колір вогнів,

Коли ти і я

Спільне захоплення кохання

У ті барселонські ночі.