Blue Ribbons - David Ackles

One raven’s gone, one summer changed me.

He took the ribbons from my hair,

And gave me wide and naked eyes to stare.

One raven’s gone, and he has changed me.

I hear the song his loving played.

It echoes in a world we never made.

I don’t wear blue ribbons now,

I don’t wind my heart with laces.

I don’t smile at lovers now,

I wind my eyes with rivers

From the places they will find.

The word is full of lovers

Loving hate and only loving

Others of their kind.

My raven’s gone, they took him from me

On black and shining wings of song.

Upon a wind of freedom swept along.

My raven’s gone, they took him from me.

I hear the laughter of their hate

And see the arrows fly from freedom’s gate.

I don’t wear blue ribbons now,

I don’t wind my heart with laces.

I don’t smile at lovers now,

I wind my eyes with rivers

From the places they will find.

The word is full of lovers

Loving hate and only loving

Others of their kind.

My love is gone, but love is with me.

The song he sang is in me now.

The tree of love will bear a loving bough.

Though he is gone, his voice is in me.

I hear him shout, I am not blind,

I am a man and men are all one kind.

I don’t wear blue ribbons now,

I don’t wind my heart with laces.

I don’t smile at lovers now,

I wind my eyes with rivers

From the places they will find.

The word is full of lovers

Loving hate and only loving

Others of their kind.

But maybe they are learning now,

Maybe just a few are learning.

Один ворон пішов, одне літо змінило мене.

Він забрав стрічки з мого волосся,

І дав мені розширені й неозброєні очі подивитися.

Один ворон пішов, і він змінив мене.

Я чую пісню, яку грала його кохана.

Це відлунює у світі, якого ми ніколи не створювали.

Я не ношу блакитні стрічки зараз,

Я не зав’язую серце шнурками.

Я не посміхаюся закоханим зараз,

Я зав’язую очі річками

З місць, які знайдуть.

Слово повне закоханих

Любити ненавидіти і тільки любити

Інші у своєму роді.

Мій ворон пішов, у мене його забрали

На чорних і блискучих крилах пісні.

На вітер свободи пронісся.

Мій ворон пішов, у мене його забрали.

Я чую сміх їхньої ненависті

І подивіться, як стріли летять від воріт свободи.

Я не ношу блакитні стрічки зараз,

Я не зав’язую серце шнурками.

Я не посміхаюся закоханим зараз,

Я зав’язую очі річками

З місць, які знайдуть.

Слово повне закоханих

Любити ненавидіти і тільки любити

Інші у своєму роді.

Моя любов зникла, але любов зі мною.

Пісня, яку він співав, зараз у мені.

Дерево кохання принесе люблячу гілку.

Хоча він зник, його голос у мені.

Я чую, як він кричить, я не сліпий,

Я мужчина, і всі чоловіки одного роду.

Я не ношу блакитні стрічки зараз,

Я не зав’язую серце шнурками.

Я не посміхаюся закоханим зараз,

Я зав’язую очі річками

З місць, які знайдуть.

Слово повне закоханих

Любити ненавидіти і тільки любити

Інші у своєму роді.

Але, можливо, вони вчаться зараз,

Можливо, лише деякі навчаються.