Без фильтров - Дарья Кумпаньенко

Сколько же лиц в тебе одном?

Сколько душ в омуте твоём канули бесследно?

Я не с войной пришла в твой дом,

Но по руинам ухожу теперь и это было неизбежно.

: Дарья Кумпаньенко

В играх без смысла

Ты летал низко.

А я не играла, я жила,

Тебя без фильтров я увидела.

Из души окон,

Выбью все стёкла,

Уходить просто, не любя.

Когда без фильтров я увидела тебя.

Видишь, я без тебя жива,

Всё за двоих решу сама, я сильнее стала.

И поднялась легко рука

Перечеркнуть тебя и всё,

О чём так сильно я тогда мечтала.

В играх без смысла

Ты летал низко.

А я не играла, я жила,

Тебя без фильтров я увидела.

Из души окон,

Выбью все стёкла,

Уходить просто, не любя.

Когда без фильтров я увидела тебя.

А твои победы со вкусом горечи…

Ты ведь снова позвонишь мне после полночи.

Будешь подбирать ключи, чтоб меня открыть.

Скажешь: прости, я забыл тебя забыть…

Кто из нас без червоточинки?

Но увы, на моей кардиограмме прочерки.

Было ли в тебе хоть что-то настоящее?

Ты лишь хроника под грифом «всё проходящее».

В играх без смысла

Ты летал низко.

А я не играла, я жила,

Тебя без фильтров я увидела.

Из души окон,

Выбью все стёкла,

Уходить просто, не любя.

Когда без фильтров я увидела тебя.

Скільки ж осіб у тобі одному?

Скільки душ у твоєму вирі канули безслідно?

Я не з війною прийшла у твій будинок,

Але по руїнах йду тепер і це було неминуче.

: Дар'я Кумпаньєнко.

В іграх без сенсу

Ти літав низько.

А я не грала, я жила,

Тебе без фільтрів я побачила.

З душі вікон,

Виб'ю всі шибки,

Іти просто, не люблячи.

Коли без фільтрів я побачила тебе.

Бачиш, я без тебе жива,

Все за двох вирішу сама, я стала сильнішою.

І піднялася легко рука

Перекреслити тебе і все,

Про що так сильно я тоді мріяла.

В іграх без сенсу

Ти літав низько.

А я не грала, я жила,

Тебе без фільтрів я побачила.

З душі вікон,

Виб'ю всі шибки,

Іти просто, не люблячи.

Коли без фільтрів я побачила тебе.

А твої перемоги зі смаком гіркоти…

Ти знову зателефонуєш мені після півночі.

Підбиратимеш ключі, щоб мене відкрити.

Скажеш: вибач, я забув тебе забути…

Хто з нас без червоточинки?

Але, на жаль, на моїй кардіограмі прочерки.

Чи було в тебе хоч щось справжнє?

Ти тільки хроніка під грифом «все, що проходить».

В іграх без сенсу

Ти літав низько.

А я не грала, я жила,

Тебе без фільтрів я побачила.

З душі вікон,

Виб'ю всі шибки,

Іти просто, не люблячи.

Коли без фільтрів я побачила тебе.